У серпні 2022 р. у віці 85 років пішла з життя польська художниця-концептуаліст, яка працювала в галузі фотографії, перформансу та відео-арту, знаменита Natalia LL. У цій статті, на сайті iwroclaw.com, ми розповімо про життя та творчість “піонерки феміністського авангарду початку 70-х” — Наталі Лях-Ляхович, та про те, що її пов’язувало з Вроцлавом.
Чому Natalia LL?
Наталія Лях-Ляхович народилася в 1937 р. у невеликому місті Живець (Сілезьке воєводство). Після війни, в 1946 р., її батьки переїхали до міста Бельсько-Бяла, де дівчинка й закінчила середню школу. У 1957 р. вона вступила до Державного коледжу образотворчих мистецтв (у наш час — Академія образотворчих мистецтв ім. Є.Гепперта) у Вроцлаві, яку закінчила в 1964 р., отримавши диплом Асоціації польських фотохудожників.
Ще студенткою вона захопилася фотографією, графікою та живописом. Тоді ж сформувалися погляди Наталії на сучасне мистецтво як інструмент пошуку свободи.
На початку 70-х Лях-Ляхович розширила сферу своїх інтересів, включивши до неї перформанс, експериментальний кінематограф, відеоінсталяцію, скульптуру.
У 1970 р. Наталія разом із групою художників, серед яких був і її майбутній чоловік Анджей Лахович, створила галерею Permafo, що проіснувала до 1981 р. У 1971 р. вона вийшла заміж і взявши прізвище Лях-Ляхович, надалі працювала під псевдонімом Natalia LL.
“Споживче мистецтво” Natalii LL
Концепція споживчого мистецтва з’явилася у художниці в 70-ті роки і мала на увазі зображення процесу споживання, його естетичного та еротичного змісту. Вже в той час критика підкреслювала, що роботи Лях-Ляхович у жанрі споживчого мистецтва мають “захоплюючу і збочену чарівність, що межує з порнографією”
Так, найвідоміші проекти художниці Consumer Art і Post Consume Art складаються з серії чорно-білих і кольорових фотографій, а також відео сюжетів, про жінок і продукти “з підтекстом” — банани, збиті вершки, молоко. Моделі Лях-Ляхович — чуттєві блондинки з обличчями “ляльок” – вживають ці продукти, що виглядає трохи збочено і еротично.
Повторення кадрів серії дозволяє простежити всі етапи процесу. При цьому “банальний” сюжет про фізіологічну активність ефектно контрастує зі стерильною елегантністю самих фотознімків.
“Споживче мистецтво” Natalii LL ідейно близьке її більш раннім роботам — Rejestracja Permanentna (Постійна реєстрація), 24 godziny та Sfera Intymna, створених у 1970-1972 рр. які презентували концепцію мистецтва як безперервного процесу поглинання, звичайність і безпосередність якого можна порівняти з такими життєво важливими процесами, як сон, їжа, дихання і рух.
У 70-ті “Споживче мистецтво” стало базовим напрямом групи Permafo, яка просувала його посилаючись на універсальні, загальні ситуації.
У ті роки критика часто порівнювали “Споживче мистецтво” Natalii LL з поп-артом та його найяскравішим представником — Енді Ворголом.
При цьому слід зазначити, що теми капіталістичного способу життя та критика суспільства споживання виглядали дещо дивно у соціалістичній Польщі з її тотальною економікою дефіциту. Можливо тому на той час роботи художниці не отримали об’єктивної оцінки на батьківщині.
Творчість Natalii LL у 80-ті роки
Початок 80-х років у Польщі — це воєнний стан, заборона “Солідарності”, мілітаризація економіки та розквіт цензури.
У цей складний період для суспільства та себе Наталія Лях-Ляхович, перенісши тяжку хворобу, надихається християнською містикою, пошуком кордонів між добром та злом, працюючи, як завжди, на межі “фолу”.
До речі, через це її навіть звинувачували в пропаганді сатанізму, хоча вона й не брала участі у знаменитих виставках так званого “Церковного мистецтва”.
Концептуалізм Лях-Ляхович був тонкішим, таким, що базується на внутрішньому діалозі між психічним та фізичним, своєрідною версією боді-арту з ухилом в екзистенціалізм та трансцендентність.
Так, художниця створила образи, що вражають та наводять на роздуми. Як приклад – “тривожний” твір Puszysta Tragedia / Downy Tragedy, де зображений демонічний художник, що ковтає ляльок.
Наприкінці 80-х, на початку 90-х Natalia LL випустила серію експресіоністських фоторобіт, серед яких найбільш відома Trwoga Paniczna / Панічна Тривога, де представлена трансформація фізичного тіла через біль та страждання.
Сьогодні цей твір вважається одним із найкращих у польській постановочній фотографії.
Natalia LL — 90-ті та “нульові”
Творчість Лях-Ляхович у першій половині 90-х — це, як правило, інсталяції, де вона використовувала свої ранні роботи. Художниця представляла їх у вигляді слайдів, що проєктуються на біле полотно.
При цьому, її мистецтво не є еклектичним, Наталія відкриває нові якості старих творів, змінює їх характер, використовує нові матеріали — тканину. Концептуалізм і боді-арт залишаються найважливішими у її творчості.
Лях-Ляхович відмовляється від фотомоделізму та фемінізму, які заважали їй досліджувати мистецтво. Одночасно в її роботах все більше екзистенційного та метафізичного, вона часто використовує тему реінкарнації, щоб звернутися до надприродного.
У “нульові” творчість Natalia LL зосереджена на внутрішніх проблемах людини, хоча періодично вона “коментує” найбільш значні політичні та соціальні події.
Художниця все частіше звертається до боді-арту, який поступово стає визначальним і витісняє концептуалізм. Наталія вивчає час та його вплив на процес зміни людської подоби та інших істот, “домальовуючи” свої старі роботи.
У 2007 р. Лях-Ляхович представила нові серії композицій під назвою Futrzasta Włochatość та Miękkość Dotyku (Хутряна волохатість та М’якість дотику), де використала елементи теми творів 30-річної давності із серії Animal Art. На цих фото художниця позувала оголеною, прикриваючи тіло хутром.
У 2007 р. вона поставила завдання дістатися до суті анімалістичного мистецтва, силі природного, та її перевагу над спробами людини контролювати природу, навколишнє середовище. Жіноче тіло в хутрі у нових роботах художниці — “звірячий” механізм природи, зведений до функцій пристосування. Зрештою уважний глядач має побачити своєрідну мандалу, в якій форми окремих елементів створюють динамічні конструкції, що становлять вісь композиції.
Останні виставки Natalii LL
У 2013 р., в результаті співпраці Наталії Лях-Ляхович та варшавської галереї, відбулася виставка робіт художниці Doing Gender. Цей термін з’явився в соціології наприкінці 80-х і означав розуміння ґендера як стабільної суспільної конструкції, що проявляється через активну взаємодію. Лях-Ляхович була близька ця тема, вона неодноразово підіймала її, намагаючись створити новий гендерний образ.
На виставці Doing Gender також були представлені фотографії із серій 60-х років, що раніше не публікувалися.
У 2017 р. у Центрі сучасного мистецтва Znaki Czasu, в Торуні, був представлений хронологічний огляд відомих робіт Наталії Лях-Ляхович та таких, що раніше не виставлялися, — Sum ergo Sum, який включив твори художниці з початку 60-х по 2016 р.
У квітні 2019 р. заборона Польським національним музеєм у Варшаві експозиції робіт Natalii LL та інших художників призвела до скандалу та громадських протестів — суспільного руху «#bananagate», спрямованого проти цензури у мистецтві.
