Ми продовжуємо розповідати про видатних культурних діячів родом із Вроцлава. У цій статті мова піде про Еву Стахняк, яка народилась у Нижній Сілезії, але переїхала до Канади. Далі на iwroclaw.com ми побіжно звернемо увагу на її біографічні відомості та приділимо більше уваги деяким творам письменниці, яка залишила неабиякий слід в історії культури.
Біографія
Ось що сама авторка про себе розповідає. Вона народилась і виросла у Вроцлаві та з раннього дитинства, завдяки далекоглядній мамі, почала глибоко вивчати англійську. Тож фактично вона для неї була другою рідною мовою, що допомогло пізніше адаптуватися в Канаді.
У Польщі Ева стала академіком і викладала на кафедрі англійської мови Вроцлавського університету. Улітку 1981 році відбулися події, які докорінно змінили життя видатної жінки з літературним даром. Тоді Стахняк отримала стипендію в Університеті Макгілла, Канада, і поїхала туди. На батьківщині політичні події склалися так, що повертатися в Польщу не було ані можливості, ані бажання, тож вона залишилась.
У Канаді робота швидко знайшлась. Ева влаштувалась на Radio Canada International, де працювала з 1984 по 1986 рік, у польській секції, допомагаючи випускати програми про Канаду. Потім, у 1988-му, вона переїхала до Торонто, щоб викладати в Sheridan College на курсі англійської мови та гуманітарних наук.
Літературні здібності відкрилися в Еви саме в Канаді. Її перше оповідання, “Мармурові герої”, опублікували в Antigonish Review в 1994 році. У 2000-му ж пані Стахняк видала свій перший великий твір – роман “Необхідна брехня”.
Деякі книги авторки з Вроцлава стали бестселерами й отримали різноманітні премії. Дуже цікавим вийшов історичний роман про Катерину – “Зимовий палац” (польською – “Katarzyna Wielka. Gra o władzę”), який було видано у 2012 році. У 2014-му вона, зважаючи на успіх цього твору, випустила продовження – “Імператриця ночі”.
Роман про Катерину
У Польщі Катерина II, російська імператриця, має репутацію еротоманки, сатрапа в спідниці та жорстокої людини. Тож для декого вибір цього персонажа був досить дивним. Менше з тим, твір увійшов у десятку найліпших закордонних історичних книжок 2012 року. Що спонукало Стахняк обрати таку тему?
Вона розповіла про це в одному з інтерв’ю. По-перше, Ева прочитала мемуари цариці. У них вона побачила не лицемірку чи деспота, а мудру й цікаву жінку, яка мусила взятися за політичну гру. І насправді її жорстокість більше міф, адже коли Генріх VIII Тюдор хотів замінити дружину на нову, то зазвичай посилав попередницю на ешафот, а Катерина так не робила. Коли коханець Мамонов зрадив її з найліпшою подругою, вона купила їм палац у Москві, прогнала від себе – і все, на цьому помста закінчилась.
Стахняк каже цікаву, хоча й спірну для багатьох думку:
“Історія, написана з погляду переможених, відрізняється від тієї, що написана переможцями. Але якщо розглядати її [Катерину] як генерального директора корпорації під назвою “Царська Росія”, то [вона] була чудовою начальницею”.
Людиною, яка знайомить читача зі світом царського двору, є молода полька Барвара. Після смерті батька вона потрапляє під опіку цариці Єлизавети й канцлера Бестужева, але стає шпигункою.
Письменниця з Вроцлава ставила мету познайомити читачів зі світом за залізною завісою, адже про Східну Європу в західному світі знають дуже мало. Вона зазначає, що старається у своїх творах не навчити, а зацікавити, спираючись при цьому на факти, документи та спогади. І додає, що матеріалів, які стосуються царського двору, в неї цілий ящик, а на роботу з документами завжди йде мінімум рік.
Книга про Катерину Другу стала бестселером, книгою-проривом. Вона набрала багато читачів, отримала хороші відгуки та змусила звернути увагу на попередні твори письменниці. Твір також отримав престижну нагороду. Саме тому Ева Стахняк відчула, що її творчість потрібна й вона не пише, як деколи кажуть, у шухляду.
Біля Катерини у творі є довірена особа, яка вміла завоювати людей. А харизма найкраще проявляється на людині, яка їй піддається. Оповідач Барбара любить Катерину й піклується про неї, ставлячись до неї як до молодшої сестри. Але пізно починає розуміти, що дружба з правителем неможлива, адже спочатку не бачить різниці між публічним і приватним світом. Є певний бар’єр, який неможливо подолати. Катерина в цілому подобається авторці, але вона каже, що в глибині душі все ж більше схожа на свою Барвару.
Теми та стиль
Ева Стахняк часто пише про людей, які емігрували, живуть у чужих культурах. А щодо особливостей стилю можна відзначити наступне. Польсько-канадська письменниця дуже любить залишати зміст між рядками. Для цього вона ретельно досліджує історичне тло, а потім оживляє його.
Приміром, пані Стахняк дізналась, що в Зимовому палаці було багато котів. Але вона не просто додає одне речення про це, а показує, як усі, хто туди заходить, стикаються з ними на кожному кроці.
Дуже відрізняється від інших книг твір Szkoła luster. Тут головними героїнями є вигадані персонажі — Вероніка і Марі-Луїза. Проте, як і в попередніх романах, у цій книзі головну роль відіграють сильні та відважні жінки. Роман було написано під час скандалів навколо Гарві Вайнштейна й Джеффрі Епштейна, а також руху #MeToo, який надихнув багатьох жінок ділитися своїми історіями про пережиту сексуальну наругу та боротьбу за повернення до нормального життя.
Ще одна важлива постать з літературного світу Вроцлава, його гордість, – Ґергард Гауптман. Дізнатись про нього більше можна тут.
Джерела: