Вроцлав подарував світові дуже багато талановитих культурних діячів, зокрема тих, що відзначились успіхами на акторській стежці. Серед них – Габріела Ковнацька, Мартина Вітовська, а також наша сьогоднішня героїня, Кінга Прейс. Пропонуємо дізнатись більше про її шлях у світі кінематографа на сайті iwroclaw.com.
Чому її вважають успішною
Включивши акторку Кінгу Прейс у список 10 найвидатніших культурних діячів з Вроцлава, один вроцлавський сайт також назвав її “ідеальною в кожній, навіть найменшій ролі”. Багато хто помітив, що поява акторки в будь-якій кінострічці викликає жвавий інтерес, навіть ажіотаж з боку глядачів.
Прейс стала випускницею Вроцлавської державної драматичної школи й довгий час грала в місцевому театрі. Як можна побачити з біографій багатьох акторів великого екрана, театр був для них плацдармом, який допомагав відточити свою майстерність, так було й у цьому випадку. А успіхи в кіно не змусили себе довго чекати – Кінга вигравала буквально всі найважливіші нагороди (деякі більш ніж 1 раз): премію імені Збишека Цибульського від Фестивалю польського художнього кіно в Гдині, “Орел” та інші. До речі, отримавши другу нагороду “Орел” за найкращу жіночу роль, вона стала лише другою акторкою, якій перемога в цій номінації підкорилась двічі.
Особливістю Прейс є те, що вона робить свою роль однією з найяскравіших у фільмі чи виставі, незалежно від того, головна вона чи другорядна. Якщо хочете переконатися в цьому, то зверніть увагу на серіал “Boża podszewka” Ізабели Цивінської або на стрічку “Будинок зла”. Ці культурні проєкти вже увійшли в історію польського кіно й отримали схвальні відгуки з боку критиків та глядачів. Навіть після цих успіхів театр продовжує займати важливе місце в житті актриси. І не лише звичайний театр, а й телевізійний, де Прейс відзначилась у багатьох чудових виставах.
Початковий етап
Акторка походить із Вроцлава, а народилась у 1971 році. Біографи відзначають досить кумедний з позиції теперішнього часу факт – Кінга Прейс, яка стала володаркою численних нагород у світі кіно, не відразу змогла потрапити в театральний виш. Двічі вона провалила іспит, прийняли наполегливу дівчину аж з третього разу, хоча йшла Кінга туди без віри у свій успіх. Ось що вона сказала з цього приводу:
“У мене часто складається враження, що якщо я чогось сильно хочу, то це не збувається. Коли відпускаю, усе приходить само”.
У 1996 році наша героїня закінчила театральну школу у Вроцлаві. І одразу ж стала працювати в місцевому Польському театрі. З ним Кінга була пов’язана з 1995 по 2012 роки. Як можна побачити, дебют у театрі стався ще до завершення навчання. Тоді вона зіграла головну героїню в “Касі з Хейлбронну” Генріха Кляйста в постановці Єжи Яроцького. І вже тоді дівчина справила велике враження на глядачів та критиків, втіливши на сцені персонажа правдиво і яскраво за допомогою постави, жестів, міміки та ходи.
Кіно
У 1996 році Прейс зіграла в телевізійному фільмі “Неписані закони” з циклу “Історії вихідного дня” Кшиштофа Зануссі. А вже в 1997 році її можна було побачити у фільмі Міхала Роси “Фарба”. Минув ще один рік, і молодій акторці довірили зіграти роль вагітної наркоманки у фільмі Вітольда Адамека “Понеділок”. Стрічка принесла згадану вище нагороду за найкращу роль другого плану на Фестивалі польських художніх фільмів у Гдині. А за “Понеділком” прийшов і “Вівторок” – продовження історії від того ж режисера.
Про акторську майстерність героїні цієї статті говорить те, які різноманітні ролі їй доручали:
- Матір-алкоголічка в стрічці “То я, злодій” Яцека Бромського (2000).
- Холодна бізнеследі в “Мовчанні” Міхала Роси (2001). Героїня після зустрічі з чоловіком, який сильно її полюбив, переживає внутрішню трансформацію. За цю роль акторку знову відзначали на фестивалі в Гдині.
- Дружина в’язня Давида у фільмі “Симетрія” Конрада Нєвольського (2003). Сам фільм забрав багато нагород, а Кінга Прейс посприяла цьому своєю яскравою грою.
- Перекладачка Божена в комедійно-ліричній картині “Статисти” Міхала Квєціньського (2006).
- Психологиня у фільмі Мацея Войтишки “Сади Луїзи” (2007). У цьому фільмі між юними людьми, пацієнтами психіатричної лікарні, зароджуються почуття, а героїня Прейс стає свідком цих подій. Пізніше вона зіграла трохи схожу роль, психіаторки Кароліни в “Кімнаті самогубців” Яна Комаси.
- Роль мовчазної самотньої жінки у видатній стрічці Єжи Сколімовського “Чотири ночі з Анною” (2008). Це фільм про кохання, сповнений яскравих емоцій.
Взагалі Кінга виграла таку кількість кінопремій, що дехто назвав її польською Меріл Стріп. А деколи на фестивалях і конкурсах вона змагалась сама з собою – просто не було інших конкуренток.
Театр
Театральна кар’єра Прейс розвивалась паралельно з кінематографічною. Її ролі відрізнялись надзвичайною психологічністю і глибиною. Акторка з Вроцлава відзначилась, зокрема, у “Пропущеному акті Платонова” – драми, створеної на основі п’єси Антона Чехова. Також можна відзначити роботу в “Історії Польської Народної Республіки — за Мрожеком”.
Про роль Марі у “Войцеку” одна оглядачка написала, що це вулкан материнських, а також сексуальних інстинктів. Вони виражаються в неприборканому, вульгарному сміху, хтивих рухах і поглядах. А про ще одну з ролей Кінги (Клари в Przypadku Klary) було сказано наступне:
“Бо ким же є Клара, наділена Кінгою Прейс у вроцлавській виставі іронічною і водночас несміливою усмішкою, зневажливим з одного боку та довірливим з іншого боку поглядом, невинністю й розбещеністю, наївністю та трохи тваринним інстинктом майже водночас? Вона звичайна й неоднозначна. Не вперше, зрештою, актриса довела: вона вміє намалювати портрет жінки, що приховує в собі таємницю, яку насправді до кінця важко розгадати”.
Дуже промовисті характеристики!
Джерела: