Comprehensive Traffic Research провели дослідження, згідно з якими в місті 6,3% мешканців використовували двоколісний кожного дня. Донедавна цей показник був найвищим, офіційно виміряним, серед польських міст. Втім, можна з упевненістю сказати, що без активності містян та позиції в сторону екологічності, подібна велосипедна політика не була б такою успішною, пише iwroclaw.com.
Вроцлавський міський велосипед
У велосипедному житті Вроцлава варто пригадати подію, котру можна назвати історичною. Станом на листопад 2018, в місті було орендовано велосипеди 1,1 млн разів. Такого результату “Wrocław City Bike” до цього дня не бачив.
Організація “Wrocław City Bike” була першою системою “Nextbike” у Польщі. В умовах сьогодення, “Nextbike” продовжує бути оператором для міського велосипедного транспорту. До того як було впроваджено організацію з оренди велосипедів, вроцлавці не думали, що двоколісний може бути настільки зручним в умовах міста.
2018 рік взагалі став багатим на велосипедні рекорди. Окрім того, що за осінній сезон було встановлено рекордну кількість прокатів, травень досягнув позначки в 185 тис. орендованих роверів. Весною, 19 квітня був побитий денний рекорд за кількістю проїздів. Тоді на прокат взяли велосипед 8696 разів. Загалом, з 2011 по 2018 вроцлавці орендували двоколісний понад 4,5 мільйони разів.
У 2018 найпопулярнішими велосипедними станціями були: “Rondo Reagan”, “Rynek”, “Wita Stwosza – Szewska”, “Hala Targowa”, “Świdnicka – Chrobry”. Найчастіше користувались такими маршрутами: “Kredka i Ołówek” до “Rondo Reagan”; головний корпус Вроцлавського технологічного університету – “Teka”; розв’язка Рейгана – Вишенського.
У Вроцлаві можна скористатись 230 станціями та понад 2300 велосипедами четвертого покоління. З 2019 стало можливим також їздити на нестандартному двоколісному транспорті: електровелосипеди, сімейні вантажні, тандеми, дитячі, складні велосипеди, ровери типу “хендбайк”. Спонсорські станції також дають можливість розвивати велосипедну мережу міста.
До 2019 система оренди велосипедів не діяла в зимовий період. Але з 2019 і морозними днями стало можливо переміщатись містом на двоколісному. Втім, не в таких кількостях як в інші сезони.
На старті
Велосипедний рух Вроцлава зароджувався тривалий час. Наприклад, в 90-х місцева влада мала не надто легкі стосунки з роверистами Вроцлава. Бували моменти як взаєморозуміння, так і взаємних звинувачень. Втім, при погляді в минуле, можна з упевненістю сказати, що велосипедна історія Вроцлава була наслідком активного громадського руху та його впливу на міську політику.
Ще в 30-х роках 20 століття Бреслау був дуже комфортним містом для велосипедного руху. Про це свідчать навіть листівки тих років. Для роверистів міської інфраструктури цілком вистачало. Якщо оцінювати рамками сьогодення, то її можна було б назвати зразковою.
Велосипедна організація, котра діяла у Бреслау, налічувала близько тисячі учасників. А це набагато більше ніж у сучасних вроцлавських об’єднаннях. Так можна вважати, що до війни велосипедне життя міста активно розвивалось. Втім, через призму соціалізму, велорух на 50 років припинився. Та коли Вроцлав отримав нових господарів і громадянські свободи, почався новий етап для місцевих роверистів.
Початок розвитку двоколісного міського транспорту припав на час, коли після правління німців в місті залишилось лише кільканадцять кілометрів велосипедних доріжок різного стану. Вони були розкидані по всьому місту.
Активісти намагались відродити велосипедний рух. Причин для цього було кілька. Перша – екологічна. Вже в 80-х роках містяни відчували на собі наслідки чималої кількості автомобілів, повітря було не надто чистим. Також активісти намагались створити безпечні умови для пересування на роверах Вроцлавом. До цих двох аспектів в 90-х додався і третій. Він мав на меті розвантажити місто завдяки велосипедам. Вже тоді “корки” на міських дорогах ставали частим явищем.
З 1989 Польський екологічний клуб та Товариство велосипедистів Нижньої Сілезії організували перший в історії міста День без автомобіля. Паралельно громадяни звертались до правління міста з петиціями щодо розбудови системи вроцлавських велодоріжок. Ця співпраця була згодом нагороджена Фундацією Форда в 1992. Але на початках активісти чули у відповідь, що по тих доріжках нема кому їздити.
Втім, наполегливість членів організацій, розробка концепції веломаршрутів, щорічний приріст містян, що пересувались на велосипедах, таки змусили міську владу прийняти рішення на користь велосипедного руху міста та розширити мережу велодоріжок.
Зрушення
За даними Вроцлавської велосипедної ініціативи, в 1994 було розроблено першу концепцію розвитку веломаршрутів міста. Небайдужі намагались створити таку інфраструктуру, яка дозволила б на гідному рівні та зручно здійснювати велосипедне сполучення. І хоч її відхилили, була прийнята резолюція про будівництво 100 км велосипедних доріжок протягом п’яти років. На жаль, ініціативу реалізували недосконало.
Вроцлав став лідером серед міст Польщі, котрі наголосили на необхідності розвитку велосипедного руху. Бажані 100 км було досягнуто лише у 2002. На перешкоді стала, в тому числі повінь 1997.
І хоч цілі вдалося досягти, систему велосипедного руху Вроцлава важко було назвати узгодженою. Роверисти не могли вільно пересуватись між центром та житловими районами. Центр не надто радо вітав двоколісний транспорт. Міська площа Ринок більшу частину дня була закрита для велосипедного руху.
Згідно з дослідженнями тих років, лише 25% маршрутів задовольняли своєю якістю. Понад 50% були пішохідними та велосипедними. Користувацькі відгуки не враховували при створенні дизайну маршрутів. Концепція не була професійною та узгодженою безпосередньо з роверистами. Це й стало поштовхом до вищезгаданих проблем. Крім того, оновлення міських вулиць не включало велосипедних доріжок там, де вони були найбільш потрібні.
Сучасність
Вдала співпраця з міською владою відбулась весною 2002. Тоді пройшов Велосипедний круглий стіл. На ньому було прийнято рішення про капітальний ремонт та інші модернізації велосипедних доріжок міста.
За правління мера Р. Дуткевича, велосипедне життя Вроцлава значно покращилось. Він не скупився на виділення коштів. Тому можна сказати, що співпраця громадськості та влади була взірцевою. Голова міста дотримав свої обіцянки та реалізував заплановані інвестиції у велорух міста. Вулиці, котрі не мали велодоріжок, їх нарешті отримали.
Завдяки цьому Вроцлав наблизився до створення узгодженої системи веломаршрутів від центру до житлових масивів. Таким чином, рух в межах міста став значно безпечнішим. Також при мерії Вроцлава було створено Раду з велосипедної політики.
Щодо сучасного життя вроцлавських велосипедистів, то вони трохи розчаровані в реалізації обіцянок чинної влади міста. Так, голова міста Я. Сутрик підписав нову декларацію велосипедного Вроцлава. Вона передбачає інвестиції у розмірі до 150 млн злотих. Це чудова нагода закрити усі питання та збільшити велорух в місті.
Втім, з 2020 обіцяний бюджет Сутрика складав лише меншу половину зі запланованих 30 млн на рік.