Коли закінчилась Друга світової, до Бреслау приїхала адміністративна команда. Вона мала на меті реалізувати ряд важливих завдань, серед яких було відновлення всіх спортивних об’єктів міста та оснащення їх необхідним устаткуванням. До слова, спортивні традиції у Вроцлаві були дуже добре розвинені ще з часів середньовіччя, пише iwroclaw.com.
До війни
Вже в 15 столітті у місті почали діяти школи фехтування та братство Куркове. Також організовувались турніри лицарів, змагання з бігу та кінні заїзди (“Rochwist”). В 19 столітті активно розвивався гімнастичний рух. Як наслідок, будували нові спортивні майданчики, басейни. Відчинялись спортивні асоціації, клуби любителів різних видів спорту.
До Першої світової у Вроцлаві вже були свої олімпійські чемпіони з бігу, легкої атлетики та запливів на каное: Вальтер Бате, Ліна Радке-Бачауер та Фріц Бауер. До 1939 в місті діяло: 36 футбольні клуби, 24 велосипедних, 10 стрілецьких, 4 клуби з плавання, важкої атлетики, гандболу та ін.
Спортивні секції активно розвивались також тому, що Вроцлав був добре забезпечений устаткуванням, басейнами та стадіонами. Найбільший, що діє і в сучасності, називається Олімпійським.
Адміністративна команда, яка прибула до Бреслау, складалась із багатьох спортивних та соціалістичних активістів: Е. Дамчик, Ю. Ердт, В. Горгос, Я. Скраба, Ю. Скроцький та ін. Завдяки таким небайдужим, було організовано приміщення, устаткування та створено основи польських спортивних організацій Бреслау. Також вони зайнялись ремонтом Олімпійського стадіону. Його пронімецька влада, раніше, намагалась переробити під польовий аеропорт.
Спортивні клуби
Найбільше руйнувань на стадіоні зазнали трибуни та басейни. Також на території нарахували до тридцяти вирв від бомб. Так, у 1945 було здійснено перевірку двадцяти спортивних майданчиків Вроцлава. Вже у червні того ж року спортсмени заснували перший місцевий спортивний клуб, яки згодом отримав назву KS “Ślęża”. Очолив його Ян Дробот – віцепрезидент міста. Спортсмени тренувались на першому відкритому по війні стадіоні AZS в Заціше.
Слідом були засновані AZS “Straż”, Міліційний спортивний клуб (майбутня “Гвардія”), Залізничний (сучасний “Одра”), “Буря”, Купецький спортивний клуб (“Старт”), “Аеропорт”, військовий спортивний клуб “Штурмовик”. У 1946 почав свою роботу найбільший робітничий спортивний клуб Польщі – “Pafawag”.
Велику роль у розвитку волейболу, баскетболу та плавання відіграло створення спортивного міжшкільного клубу “Ювенія”. Так, станом на 1946, в Бреслау діяло 20 спортивних клубів та секцій. Окрім того, підприємства мали свої спортивні організації. Наприклад, спортивний клуб №9 Ремонтного заводу рухомого складу. Згодом його перейменували на “Полонію”. Ще пізніше – Будівельний спортивний клуб Чарні.
Національні меншини мали свої тренувальні заклади: єврейський спортивний клуб та єврейський робітничий спортивний клуб “Зірка”. У 1949 майже все єврейське населення повернулось до Ізраїлю, а ці організації, на жаль, припинили свою роботу. Втім, деякі спортсмени залишились та змагались у складі місцевих клубів.
В 1947 з’єднали два популярні спортивні клуби, що діяли при школах, у WKS “Podchorążak”. Сучасний WKS “Śląsk” базується на давніх традиціях цього славетного спортивного клубу.
До 1947 у Вроцлаві діяли практично всі найпопулярніші спортивні секції. Особливо полюбився місцевим футбол. В 1946 вже організовувались змагання на першість Вроцлава та Нижньої Сілезії. Перші матчі з баскетболу пройшли ще в серпні 1945. Також набирав популярності гандбол.
Серед визначних постатей Вроцлава варто пригадати А. Шиманського. Він був активістом, тренером та піонером нижньосілезького спорту. За його сприяння активно почали розвиватись командні ігри. Він був серед засновників багатьох спортивних товариств та першопрохідцем сучасної Академії фізичного виховання у Вроцлаві.
Легка атлетика також набирала популярності у повоєнні роки. У 1945-1946 проходили як індивідуальні, так і командні змагання. Періодично, організовували вуличні пробіжки на 4,5 км. Активний інтерес до бігу був спровокований також приїздом у Вроцлав олімпійських чемпіонок: С. Васалевич-Олсон, Я. Вайс-Гренткевич-Марцінкевич.
Спортивна столиця Нижньої Сілезії
Вроцлавцям, по війні, дуже полюбився бокс. Він, за популярністю, був на рівні з футболом. У Бреслау тренувались та змагались такі зірки спорту як Р. Валуга та Л. Фаска. Також пропагувати здоровий спосіб життя приїжджав відомий польський тренер Ф. Штамм.
Популярності набувала боротьба, велоспорт та фехтування. Вроцлав, періодично, відвідували олімпійські чемпіони, аби агітувати молодь займатись спортом.
Водні види спорту посідали вагоме місце у житті вроцлавців. Цьому сприяла добре розвинута інфраструктура: басейни, в тому числі криті, пристані. Перші офіційні змагання пройшли в березні 1946. Розвивались секції з плавання та водного поло. Зірками тоді стали А. Івановський та М. Петрусевич. До Днів моря влаштували заплив на 3 км на Одрі. А у 1949 Вроцлав приймав чемпіонат Польщі з плавання. Активно розвивалось веслування. Брати Шварцери навіть стали віцечемпіонами світу у 1949 році.
У 50-х популярним був також волейбол. Вроцлавські волейболісти у 1954 виграли золото та срібло на чемпіонаті Польщі. Тоді третину збірної становили вроцлавці. У 1956 спортсмени з міста отримали бронзу на чемпіонаті світу в Парижі.
Втім, 50-ті принесли також труднощі. Влада почала забороняти всі спортивні товариства. На їх місце прийшли бюрократичні спортивні секції Воєводського комітету фізкультури. Багато тренерів та активістів усунули від спортивної діяльності, приплітаючи сюди політику.
Відродження
Бюрократичний контроль за спортивним життям Вроцлава тривав до 1957. Тоді почалась реорганізація та ґрунтовні нововведення. У місті створювались нові спортивні товариства. Змін зазнали й військові спортивні клуби. Мірилом розвитку спорту у Вроцлаві стала участь містян в міжнародних змаганнях. Так, в 1964, у Токіо в олімпійській збірній було вже 18 вроцлавців, четверо з яких здобули срібло. У 1976 на Олімпіаді в Монреалі з 16 учасників від Польщі, 9 були з Вроцлава.
Важливе значення для міста відіграло Академічне спортивне товариство. Його учасники брали участь в Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи та Польщі. Приносили звідти чимало нагород та медалей. АЗС мав найсильніші секції з легкої атлетики, фехтування, дзюдо, веслування. Також сильним був клуб “Гвардія”. У ній відзначились секції боксу, волейболу, баскетболу, важкої атлетики.
Криза 80-х, частково, вплинула і на діяльність WKS “Śląsk”, “Gwardia” та AZS. У 1984 Польща відмовилась брати участь в Олімпійських іграх в Лос-Анджелесі. Це, безумовно, демотивувало багатьох спортсменів. Втім, деякі організації переводили свої секції у більш стабільні фінансово клуби Вроцлава.
Для багатьох спортивних організацій єдиним шансом втриматись на плаву була господарська діяльність. Через недостатнє фінансування, клуби повинні були обирати найбільш перспективні для себе види спорту. Та це було багатьом закладам лише на руку.
У 1989 політична трансформація вивела спорт у Вроцлаві, та й у цілій Польщі, на новий рівень. В цьому процесі було дві сторони: клуби та секції зі спорту стали незалежними; фінансування від держави було обмеженими. Як наслідок, спортивні організації самостійно збирали кошти на організацію своєї роботи.