Роберт Мацковяк – польський спринтер, багаторазовий призер чемпіонатів світу та Європи. У свої 15 став віцечемпіоном Польщі в стрибках в довжину серед молоді. Згодом, Роберта зацікавив спринт. І лише у 21 рік він пробіг свої перші 400 м. Результат в 47,40 с був дуже багатообіцяльним для майбутньої кар’єри бігуна, пише iwroclaw.com.
На початку
За кілька років до свого 21-річчя, Мацковяк уже показував хороші результати в бігу на 400 м. Це також було видно на щорічних тестах перед початком сезону. Польська асоціація легкої атлетики прийняла рішення, що Мацковяк стане професійним спринтером вже тоді, коли йому виповнилось 23.
Спільно з тренером вирішили, що молодий спортсмен буде тренуватись у забігах на 400 м. Після підготовки, Роберт поїхав на чемпіонат Польщі у Спалу. В перший день змагань проходили кваліфікаційні забіги, а наступного – фінал. У забігу на 400 м Мацковяк показав найкращий час.
Тренер, врешті, переконав спортсмена спробувати себе й у відбірковому забігу на 200 м. Так, Роберт вийшов у фінал з найкращим часом у цій категорії. У фіналі спринтер виграв обидва забіги. Мацковяк став єдиним спортсменом в історії, який виграв дві золоті медалі у таких складних змаганнях в один день.
Після чемпіонату, спринтер повернувся у свою команду “Śląsk” Вроцлав, аби продовжити тренування в забігу на 400 м. Його найкращий час у 24 роки становив 46,50 секунд.
Мацковяк розпочав свою міжнародну кар’єру в 1989 році. Тоді виграв золоту медаль в естафеті. Згодом, був лідером серед збірної бігунів на 400 м. Тренував спортсмена Юзеф Лісовський. На відміну від колег, він досяг вагомих успіхів в поодинчих змаганнях.
До списку нагород Роберта слід віднести місце віцечемпіона Європи 1998 року та фіналіста Олімпійських ігор 2000 року. Також бігун два рази здобував бронзу на чемпіонатах Європи в приміщенні 1998 та 2002 років. Мацковяк очолив естафету та здобув золото на чемпіонаті світу в Севільї з часом 2:58,91 хв. До цього на його шиї вже висіло срібло з чемпіонату Європи в Будапешті та бронза з чемпіонату світу в Афінах 1997.
Одна з найвагоміших перемог Роберта Мацковяка була в естафеті 4 х 400 м на чемпіонаті світу в приміщенні 2001 року та чемпіонаті Європи у 2002. На чемпіонаті світу команда на чолі з Робертом була другою, але встановила європейський рекорд в 3:03,1 хв. Він протримався до 2015 року.
Доленосний випадок
У 2000 Мацковяк виступав в Сіднеї на Олімпійських іграх. Тоді він брав участь у забігу на 400 м та в естафеті. І хоч поляки були фаворитами в здобутті медалі, падіння Роберта затьмарило можливу перемогу. Ходили чутки, що на старті, спринтер спотикнувся об блок, який організатори залишили на трасі. Втім, Мацковяк має іншу версію.
Правда полягає в тому, що траса була чистою. В регламенті естафети на 400 м вказано, що коло 1 та 8 доріжки є зона безпеки на 1,5 м. В ній не повинно бути нічого. В подібному змаганні 99% відповідальності за передачу лежить на тому, хто її отримує. Бігун з останніх сил простягає естафетну паличку. В той час, інший учасник уважно слідкує за “передачею”, аж поки не відчує предмет у своїй руці.
Восьма доріжка особлива тим, що вирівнювання відбувається під певним нахилом. Коли Роберт взяв естафету та розвернувся, виявилось, що він стоїть на фінішній прямій. Якби не було тієї коробки поруч з доріжкою, Мацковяк забрав би естафету, зробив крок убік та побіг далі. Так спринтер нікому б не заважав.
Втім, коли Роберт розвернувся та намагався зробити перший крок, нога вже була на коробці. Мацковяк, за його словами, зробив “тигра”. Якби він не перевернувся, то пробіг би приблизно за 44 с. Саме до такого бігу спортсмен готувався. Попри падіння, Мацковяк зумів завершити змагання за 46 с та передав естафету швидше австралійця.
Проблеми легкої атлетики
В сучасності Роберт Мацковяк займається тренерською роботою. Він працює з АЗС у Познані, а також в “Олімпії”. Окрім того, колишній спринтер тренує дві футбольні команди. Він провадить з ними рухову підготовку.
Роберт вважає, що в легкій атлетиці є невелика група спортсменів, котрі досягають успіхів на чемпіонатах світу та Європи. Сюди він відносить: М. Левандовського, П. Малаховського, Т. Маєвського, А. Володарчика, М. Пирека, А. Роговську. Найгірше, що ці спортсмени не мають гідного “тилу”. Коли вони вийдуть на пенсію, може виявитись, що їх нікому замінити.
В сучасному польському спорті велике значення приділяють саме юніорським командам. Вони дуже цінні гравці у клубах. Коли їх готують до чемпіонатів Польщі та інших змагань, спортсмени набирають очки, за які клуб отримує гроші. За старших спортсменів організація не отримує нічого. Саме тому, молодим спортсменам 22-23 років, які прагнуть посвятити себе спорту, живеться не солодко.
Якщо їх змушують займатись професійною діяльністю, вони, переважно, забувають про хороший результат. Коли ти спортсмен 24/7, твій успіх обумовлений якісним сном, їжею, питним режимом, можливістю відновитись тощо.
В сучасності, великі міста проживають своєрідну кризу. Дітей не надто тягне до легкої атлетики. За словами Мацковяка, він часто чує від молоді, що вони не хочуть бігати як дурні. Окрім того, успіх у легкій атлетиці не рівний прибутку, як, наприклад, у футболі. Та й захоплення комп’ютером теж ніхто не скасовував. Сучасні батьки щасливі вже тоді, коли їх дитина не провокує зайвих проблем.
Та пан Роберт наголошує, щоб родичі пам’ятали, є інші методи проведення часу. Також важливою є роль вчителів фізкультури в школах. Ті педагоги, котрі люблять свою роботу, обов’язково побачать талант в учневі та передадуть його відповідним тренерам.
Зірковий спринтер має страх, що в майбутньому така незацікавленість молоді може спричинити кризу серед старших спортсменів. Саме тому потрібно максимально розширювати базу наймолодших легкоатлетів.
Також Мацковяк радий, що сучасна команда, яку тренує Лісовський, є достатньо сильною. Втім, вони не такі як був Роберт та його колеги. Якщо порівнювати з Мацковяком, Т. Чубаком, П. Рисюкевичем, то молодикам бракує здоров’я. Колись бігуни виховувались інакше, без комп’ютера. Після школи, рюкзак відправлявся вбік, а Роберт весь вільний час присвячував бігу.
Здоров’я
У свої 30 років Роберт Мацковяк був дуже близьким до індивідуальної медалі на чемпіонаті світу з бігу на 400 м. Це був 2001 рік, Едмонтон. В першому раунді його час становив 45,27 с. За словами Роберта, він ніколи так вдало не починав турнір. У півфіналі пробіг за 44,84 с. Якби він продовжив в такому ж ритмі до кінця, то встановив би рекорд Польщі. Але не вистачило 0,22 с.
Попередній олімпійський сезон також показав, що Мацковяк є чудовим турнірним бігуном, а його результати стають тільки кращими. Фінальний третій тур надихав спортсмена на рекордні здобутки. Він провів необхідну розминку.
Після свого найшвидшого забігу, Роберт зупинився коло журналістів та намагався віддихатись. Адреналін зашкалював та відштовхував втому на другий план. Втім, в той момент спринтер відчув, щось не так. Відійшов, аби трохи прийти до тями, але не допомогло.
Опісля, відчув неприємний тиск в ахіллесовому сухожиллі. Довелось все кинути. Сухожилля було вдвічі товще за інше. МРТ показало, що м’яз був розірваним. Такий от ефект від півфіналу.
Вилікувана травма більше не боліла. Втім, у 2003 Роберт Мацковяк опинився на операційному столі вже з лівою ногою.