10 Грудня 2022

Фатальний стрибок Збігнева Цибульського: що сталося на вроцлавському вокзалі

Related

“Ейнштейн” з Бреслау — лауреат Нобелівської премії Макс Борн

Німецький фізик-теоретик Макс Борн — член Лондонського королівського товариства...

Лауреат Нобелівської премії Ервін Шредінгер і його кіт

Нобелівський  лауреат Ервін Шредінгер відомий, як один з засновників...

Райнхард Зельтен та його “досконалість тремтячої руки”

Лауреат Нобелівської премії 1994 р. Райнхард Зельтен — перший...

Share

Улюбленець глядачів, зірка польського та світового кіно 60-х років. Збігнєв Цибульський прожив коротке, але яскраве життя. Виходець із Галичини, він навчався у Кракові, потім грав у театрі, знімався у кіно. В 1967 р. 40-річний актор загинув, зірвавшись з підніжки поїзда. Трагедія сталася на залізничному вокзалі Вроцлава. Більш докладно про творче життя та версії смерті актора в нашому матеріалі на сайті iwroclaw.com.

Депортація, війна та театр

Збігнєв Цибульський народився в 1927 р. у невеликому селі Княже, Снятинського повіту (сьогодні Україна Івано-Франківська область). Після закінчення Другої світової війни ця територія відійшла до СРСР.

Втім, рідні місця сім’я Цибульських залишила задовго до цих подій. На початку 40-х, після окупації Радянським Союзом Західної України, їх депортували до Польщі, і під час війни Збігнєв із молодшим братом жили у Варшаві. Після розгрому Німеччини Цибульські емігрували, “подорожували” Близьким Сходом та Європою, а в 1946 р. повернулися до Польщі.

Наступного року Збігнєв вступив до вишу, на економічний факультет, але швидко зрозумів, що помилився і подав документи до Краківської театральної школи. 

У 1953 р. після закінчення школи Цибульський разом із друзями поїхав до Гданська, який на той час вважався культурним центром Польщі. Там молодий актор влаштувався у державний театр, а невдовзі разом із колегами, в одній із покинутих будівель, відкрив і свій власний. Актори назвали театр “Бім-Бом”, і протягом наступних кількох років цей культурний проєкт був одним із найпопулярніших у Польщі.

Трупа “Бім-Бом” гастролювала на батьківщині та в Європі – Франції, Бельгії, Східній Німеччині, Австрії, Голландії.

Пізніше Цибульський говорив, що вважає “Бім-Бом” “своєю матір’ю, братом і вчителем” і зізнавався, що завдяки йому “він наблизився до людства.”

Актор планував у річницю “Бім-Бом”, у травні 1967 р. зібрати всю акторську трупу в Гданську. На жаль, це сталося раніше, і не в Гданську, а на його похороні, 12 січня, на цвинтарі, у Катовиці.

Кіно та яскраві ролі

Зніматися в кіно Цибульський почав у 1954 р. Протягом кількох років він зіграв понад десяток епізодичних та другорядних ролей.

А першою головною роллю, завдяки якій актор запам’ятався глядачам, став боєць армії Крайової, “терорист”, Мацек Хелміцький, у картині Анджея Вайди “Попіл і алмаз” (1958 р.). Фільм став культурною подією у післявоєнній Польщі і до сьогодні вважається значним досягненням вітчизняної кіношколи.

У цій картині Цибульський вперше використав імідж таємничого героя, запозичений у американського актора Джеймса Діна, а його темні окуляри та армійська куртка стали культовими для покоління 60-х

На жаль, роль Мацека створила для Цибульського як актора й певні психологічні проблеми, розділивши його життя на до і після. Протягом наступних років Збігнев неодноразово намагався повторити успіх, але ролей такого рівня більше не отримував, хоч і був затребуваним на батьківщині та за кордоном.

Так, Цибульського знімає Януш Моргенштерн у картині “До побачення, до ранку”, Кавалерович у фільмі “Потяг”, Анджей Вайда у фільмі “Невинні чарівники”

У 1961 р. Збігнєв зайнятий у кількох французьких проектах, у сюрреалістичній комедії та короткометражному фільмі. Потім йде кілька прохідних ролей. У 1965 р. він знімається у фільмі Тадеуша Конвицького “Сальто”, де нарешті повторює успіх 1958 р., реанімуючи образ Мацека Хелміцького у новому контексті.

Біла смуга кіноуспіхів продовжується й у 1966 р., коли Цибульський знявся в картині Войцеха Єжи Хаса “Рукопис знайдений у Сарагосі”. Цей костюмований фільм увійшов до скарбниці світового кінофонда, а в Польщі вважається одним із найвизначніших творів вітчизняного кінематографа. Його режисура та сюрреалістична побудова підкорили самого Мартіна Скорсезе.

У цьому фільмі Збігнєв зіграв офіцера валлонської гвардії (основні дії відбуваються в середньовічній Іспанії) Альфонса ван Вордена, і, на думку критиків, зробив це блискуче. До речі, попри проблеми із зором, актор самостійно виконував трюки у численних сценах із верховою їздою.

Загалом Цибульський знявся у 35 художніх фільмах та 9 телесеріалах. Відомо також, що за день до трагічної події у Вроцлаві йому дзвонили з Нью-Йорка, щоб запропонувати роль у телеверсії п’єси за твором Теннессі Вільямса “Трамвай Бажання”

Вокзал у Вроцлаві та фатальний стрибок

Зимового вечора 8 січня 1967 р. о 16.20 експрес Одра виїжджав із третьої платформи головного залізничного вокзалу Вроцлава. Коли потяг почав рух, на перон з’явилися двоє чоловіків. Перший стрибнув у вагон на ходу, другий спробував це повторити, а потім пролунав крик. Потяг негайно загальмував, на перон кинулися люди, з’явилася поліція, лікарі швидкої допомоги. Невдовзі з’ясувалося, що чоловік, який стрибав останнім, потрапив під колеса. Цією людиною виявився Збігнєв Цибульський.

Потяг тягнув актора за собою ще 12 метрів. Його колега Альфред Андріс, який першим застрибнув у вагон, зірвав стоп-кран і кинувся на допомогу Цибульському, намагаючись витягнути його. Збігнєв був ще живий, навіть у свідомості. Його останніми словами, за свідченням Андріса, було прохання не говорити матері про те, що сталося, і не залишати його одного.

Швидка допомога доправила Цибульського до місцевого госпіталю, а за годину стало відомо, що від численних травм актор помер, не приходячи до тями. Згідно з медичним висновком, у потерпілого були зламані ребра, був струс головного мозку, рвані рани на голові. У документі також значилося, що в Цибульській крові виявили алкоголь.

Куди поспішав Збігнєв?

Обставини страшної смерті відомого актора швидко потрапили в пресу і почали обростати легендами. Довгий час найпопулярнішою була історія про актрису Марлен Дітріх, з якою загиблого пов’язували романтичні стосунки, яка їхала в тому ж поїзді. Цибульський нібито хотів зробити їй сюрприз, зненацька з’явившись у вагоні. І все, що сталося потім Дітріх ніби бачила на власні очі і записала у своєму щоденнику, що ця страшна сцена переслідує її все життя.

Насправді актриса виїхала з Вроцлава за кілька днів до трагедії й не могла бути свідком нещасного випадку. А запис у щоденнику був щирим жалем про загибель близької людини та талановитого актора.

Друга версія загибелі Цибульського причиною нещастя називала алкоголь. Актор нібито повертався з вечірки, де був зі своєю коханкою, солісткою Вроцлавського мім-театру, Євою Варвас. Цибульський був сильно напідпитку і засмучений після сварки з коханою. Все це і відіграло фатальну роль, не дозволивши Збігнєву адекватно оцінити ситуацію перед стрибком.

До речі, авторка книги про Цибульського “Подвійне сальто” Дорота Карась частково підтвердила останню версію. За її словами, документи прокуратури Вроцлава вказують на факт сильного алкогольного сп’яніння актора, у крові якого виявили 3,5 проміле спиртного. Журналістка також стверджує, що сварка з Євою Варвас справді була — актриса вимагала, щоб Збігнєв покинув дружину, Цю сварку, за словами автора книги, бачив особисто Альфред Андріс, з яким Цибульський і прийшов на злощасний перон.

Втім, сама Дорота визнає, що далеко не всі обставини смерті Цибульського зрозумілі й зараз, тим більше, що матеріали розслідування з невідомої причини через якийсь час знищили.

.,.,.,.