У цій статті, на сайті iwroclaw.com, ми представляємо топ найбільш визначних, на наш погляд, діячів культури Вроцлава — акторів театру та кіно, письменників, музикантів і художників. Безумовно, цей список суб’єктивний, і його завжди можна доповнити та розширити у коментарях.
Ольга Токарчук
.
Письменниця Ольга Токарчук із Вроцлава відома та шанована читачами не лише у Польщі, а й далеко за її межами. Романи Токарчук перекладено десятками мов. У 2019 р. в Стокгольмі Ольга отримала Нобелівську премію з літератури. Втім, і крім неї письменниця має багато престижних нагород. Зокрема, вона була першим польським літератором, лауреатом Букерівської премії, та двічі отримувала вітчизняну “Ніку”.
24 червня 2019 р., на урочистій церемонії засідання міської ради Вроцлава, Токарчук стала почесним громадянином міста. Майбутню Польщу вона бачить децентралізованою республікою, сильною у своїй різноманітності, та вірить у Європу об’єднаних регіонів. А також вона вірить у рушійну силу різних суспільних верств, що доповнюють один одного. У такому контексті, вважає письменниця, ви можете без шкоди для себе бути й європейцем, і поляком, і нижньоселезцем, і мешканцем Вроцлава.
Гжегож Брал
Актор, режисер, педагог, засновник вроцлавського театру “Пісня козла” та художній керівник міжнародного театрального фестивалю “Brave” — все це Гжегож Брал. Режисер родом із Гданська. Наприкінці 80-х Брал працював у Центрі театральної практики “Гардзениці” на Сході Польщі. З 90-х він викладає акторську майстерність, що привело його у підсумку до Вроцлава, де він співпрацював із Театральним центром Єжи Гротовського.
У 1996 р. Гжегож Брал та актриса Ганна Зубжицька заснували у Вроцлаві театр “Пісня козла”, постановки якого звертаються до витоків театрального мистецтва Європи та Сходу.В наш час театр Брала вважається філією драматичного факультету Манчестерського столичного університету.
На рахунку “Пісні козла” безліч вистав, які стали культурними подіями у Польщі та Європі. З Единбурзького фестивалю у 2012 р. трупа театру привезла одразу 3 статуетки за постановку “Пісні Ліра”, перемігши у конкурсі кілька тисяч претендентів на нагороди.
З 2005 р. “Пісня Козла” та Гжегож Брал – організатори міжнародного театрального фестивалю “Brave”.
Кшиштоф Яблонський
Піаніст із Вроцлава Кшиштоф Яблонський – випускник місцевої музичної школи на вул. Łowieckiej, у 1985 р. став володарем 3-ї премії міжнародного конкурсу ім. Шопена. Показово, що до конкурсу Кшиштоф готувався у звичайній квартирі, граючи на старенькому фортепіано. Новий інструмент музикант придбав вже після отримання премії.
Після успіху 1985 р. Яблонський неодноразово отримував престижні нагороди. В наші дні він мешкає в Канаді, гастролює по всьому світу, але часто приїжджає до Польщі. Декілька років тому Кшиштоф відвідував Вроцлав, де проходив концерт учнів його колишньої музичної школи.
Марек Краєвський
Марек Краєвський, безсумнівно, найвідоміший польський письменник сучасності. Свого часу він працював в інституті класичних досліджень Вроцлавського університету, але пішов звідти, щоб стати професійним літератором.
Нині Краєвський популярний не лише у Польщі, а й за кордоном. Його книги перекладені та опубліковані у 19 країнах світу. Краєвський впевнено почувається і на найбільшому британському книжковому ринку, попри те, що він іноземець, а Англія — батьківщина кримінального роману.
Свою літературну діяльність Краєвський почав 1999 р. опублікувавши роман “Смерть у Бреслау”. У нуарному оповіданні письменника події відбуваються у довоєнному Вроцлаві. Головний герой роману – поліцейський Еберхард Мок. У наступних творах Краєвського дії перенеслися до довоєнного Львова, де головним героєм став комісар поліції та друг Мока — Едуард Попельський.
Вальдемар Кшистек
Вальдемар Кшистек сценарист та режисер. Він родом з Померанії, але з дитинства живе в Нижній Сілезії — закінчив школу в Легниці, першу вищу освіту здобув у Вроцлаві, потім навчався на режисерському факультеті університету Сілезького в Катовіце. Не дивно, що сюжети його фільмів так чи інакше пов’язані з Нижньою Сілезією.
Так, дії його картини “У підвішеному стані” (1986 р.) відбуваються в повоєнній Легниці. За цю роботу режисер на фестивалі польського кіно у Гданську отримав “Бронзових левів”. У 1992 р. на міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні Вальдемар Кшистек представив картину “Звільні з життя”.
У 2008 р. на вітчизняному кінофестивалі в Гдині Кшистека нагородили “Золотими левами” за фільм “Маленька Москва” про трагічне кохання росіянки та поляка.
Крім цих робіт, Кшиштоф також відомий як режисер відомої стрічки “80 мільйонів”, про акцію польської “Солідарності”, яка зуміла зняти велику суму грошей з рахунку опозиційної профспілки до оголошення воєнного стану в 1980 р., і як автор суперпопулярного телесеріалу “Ганна Герман”, про життя відомої польської співачки у 60 роки XX ст.
Олександра Кужак
Олександра Кужак – відома співачка. Її ліричне сопрано із задоволенням слухає публіка у нью-йоркській Метрополітен-опери, лондонській Королівській та Віденській державній опері.
Свою музичну кар’єру Олександра розпочала у 4 роки. Її голос настільки сподобався режисерові, який працював із мамою дівчинки, що він запропонував записати платівку.
Свою дорослу музичну кар’єру Олександра розпочинала як скрипалька, але потім пішла у Вроцлавську оперу, після якої працювала в оперній студії в Гамбурзі та на сцені “Метрополітен-опери” у Нью-Йорку.
Наразі співачка має ексклюзивний контракт з лейблом Decca, який випустив уже кілька її альбомів.
Natalia LL
Наталія Лах-Лахович – красива дівчина, яка еротично поїдає банан на чорно-білому фото. Її “Споживче мистецтво” вже увійшло в історію сучасної культури та стало одним із найвідоміших творів художниці.
Наталія – інтермедійний художник. Працює в галузі живопису, фотографії, перформансу та відеоарту. Наприкінці 50-х, на початку 60-х вона навчалася у Вроцлаві в нинішній Академії образотворчих мистецтв. У 1970 р. разом з Анджеєм Лаховичем та Збігневом Длубаком заснувала галерею та групу “Permafo” у Вроцлаві.
У 1977 р. художниця стає стипендіатом фонду Костюшка у Нью-Йорку, у 90-х роках Verein Kulturkontakte (Відень) та Pro-Helvetia (Швейцарія). Вона працює в жанрі концептуалізму та феміністського мистецтва, використовує іконографію в галузі попкультури, ЗМІ та порнографії.
З 2004 р. Наталія Лах-Лахович викладає в Академії образотворчих мистецтв у Познані. У 2007 р. її творчість була відзначена Срібною медаллю – Gloria Artis.
Єва Стахняк
Єва Стахняк – письменниця та дочка професора палеонтології Вроцлавського університету Ганни Єжманської. Понад 30 років Єва Стахняк прожила у Канаді, де викладала у коледжі Шерідан в Онтаріо. Там вона й почала писати оповідання, події яких пов’язані з Польщею та Східною Європою.
Її роман “Необхідна брехня” був відзначений як найкращий літературний дебют у Канаді, а роман “Зимовий палац” кілька місяців очолював списки бестселерів у США та Канаді.
Дві останні книги Стахняк “Гра за владу” та “Імператриця ночі”, присвячені імператриці Катерині Великій, також стали подією у світі літератури.
