28 Березня 2024

Фармацевтика у Вроцлаві: якими були перші аптеки міста?

Related

Про імунітет. Як зміцнити імунітет восени. Поради лікаря

Зміцнення імунітету - це певний процес, засоби для реалізації...

Народна медицина в Нижній Сілезії. Відомі травники. “Маруна”

Нижньосілезькі фармацевти та лікарі вимагають скасувати професію травника-фітотерапевта. Вони...

Безсоння. Чому не можна ігнорувати. Поради місцевого лікаря

Проблема безсоння існувала здавна. Різні народи світу мали свої...

Анорексія. Як не перейти межу? Історія містянки

Історія моделі Ізабель Каро, котра при рості 165 см...

Епідемії в історії Вроцлава. Віспа, або “чорна пані”

У 1963 життя мешканців Вроцлава змінилось. У магазинах самообслуговування...

Share

Щороку у вересні, у день пам’яті св. Косми та Даміана, у Польщі відзначають національний день фармацевта. У цій статті, на сайті iwroclaw.com ми розповімо про перших аптекарів та аптеки Вроцлава, де знаходилися ці установи і які з них збереглися до наших днів.

Якими були перші аптеки Вроцлава?

Назвати точну дату відкриття першої аптеки Вроцлава навряд чи вдасться, оскільки їхній облік у Середні віки вівся не завжди акуратно, та й аптеками в повному розумінні ці заклади назвати складно, скоріше це були лавки з лікувальними травами.

Проте документи, які збереглися в архівах, свідчать, що в XIII-XV ст. у Вроцлаві було щонайменше 2 аптеки.

Відомо точно, що одна знаходилася на Kurzym Targu (Kurzy Targ – коротка вулиця, що з’єднує Ринкову площу та вул.Шевська), інша на вул. Віта Ствоша.

Що пропонували у таких закладах? Вино, віск, коріння, трави, з яких пізніше виготовляли ліки. До речі, саме за таким асортиментом історики і визначають, чи була така крамниця аптечною.

Кому належали аптеки?

Що відомо про власників перших вроцлавських аптек? Відповідно до податкових документів того часу, 1360 р. це підприємство перебувала на сьогоднішній вул. Kurzy Targ 4 і називалося – “Apteką Targu Wiankowego”. Її власником був Микола, а його спадкоємцями — Петро і Шимон.

Останній, до речі, іменується у документах, як “аптекар нашого імператора” з відповідним перерахуванням привілеїв.

Загалом же за майже 500 років своєї історії ця аптека змінила 26 власників. Її останнім господарем, вже після закінчення Другої світової війни, був польський фармацевт Козак, який володів підприємством у 1945–1951 роках. Після націоналізації установа переїхала до прибуткового будинку в районі Ринкової площі, де і знаходиться по нинішній день.

Щодо другої аптеки, на вул. Віта Ствоша, вона належала багатому жителю Вроцлава – Хенріку, який вважався у місті лікарем.

Перший раз цей заклад згадується в документах за 1484 як аптека “Під золотим орлом”, заснована за дозволом міської управи. На вул. Віта Ствоша підприємство перебувало понад 350 років, до 1828 р., після чого його перенесли на північний бік Ринкової площі з новою назвою – “Під золотим оленем”. Тут будівля простояла до 1945 р. і була зруйнована під час облоги Вроцлава. 

В наш час від нього залишилася,- емблема із золотим оленем, поміщена над кам’яною дверною коробкою та кам’яна табличка, з віршем із Біблії.

До відома, 1489 р. у Вроцлаві працювала ще одна аптека – “Pod Murzynem”. Вона також виявилася довгожителькою і протрималася до 90-х XX ст.

Імператор, магістрат та фармацевти

Наприкінці XVII в. у Вроцлаві було лише 4 аптеки. Для порівняння, у Лондоні їх було понад 150.

Починаючи з 1489 р, в архівах Вроцлава зібралося багато документів, які регламентують діяльність аптек. І майже всі вони закінчувалися однаково – 4 чотирьох аптек місту більш ніж достатньо. Причому опір місцевого магістрату будь-яким нововведенням у цій сфері був настільки сильним, що жодному правителю династії Габсбургів, так і не вдалося його зламати.

Тільки в 1695 р. аптекар Каспар Ханке дивом отримав дозвіл на відкриття нового фармацевтичного підприємства… і відразу приєднався до 4 вроцлавських аптек, які не бажали, щоб у місті була шоста. Це видно з відмови міської управи відкрити чергову аптечну лавку в 1701 р .

Аптека єзуїтів та інститут фармацевтики

Потрібне віддати належне підприємцям-фармацевтам XVIII ст. вони продовжували “атакувати” вроцлавський магістрат і не припиняли спроб пробитися на місцевий ринок.

У 1705 р. єзуїти Леопольдинського університету (зараз Вроцлавського) зуміли обійти заборони міських бюрократів та отримали дозвіл відкрити власну аптеку.

12 червня 1705 р. імператор дозволив її заснувати одночасно з друкарнею, “оскільки всі університети в країні мають аптеки, а однієї друкарні для такого міста як Вроцлав мало”.

Так, у місті з’явилася аптека єзуїтів, що стала пізніше університетською. Вона займала кілька приміщень у замку, на місці якого невдовзі звели головний корпус університету. Фармацевтичне підприємство так і називалося – “Домашня аптека в замку”.

У 1733 р. її перейменували на “Леопольдинську аптеку”. Досить довго цей заклад, вхід до якого розташовувався на виїзді із сучасною вул. Кузничей, було й аптекою,  “поліклінікою”, “фельдшерським пунктом”, і навіть “реанімацією”. Хворих оглядав лікар та виписував рецепт, з яким пацієнт потім вирушав до головної зали.

У наш час тут знаходиться університетський клуб, а на згадку від аптеки залишилося – зображення Косми та Даміана на вході, та картина Антонія Шеффлера “Зцілення хворих Христом” (1739 р) усередині.

Університетська аптека була популярною. Її послугами користувалися не лише ченці, а й місцеві жителі, гості Вроцлава. В закладі була чудово обладнана лабораторія та працювали висококваліфіковані фахівці. Тут можна було також отримати безкоштовну медичну консультацію.

Історичний факт: Аптека працювала цілодобово, а ліки в нічний час видавали в Імператорських воротах, через спеціально зроблене віконце.

Конкуренти, як могли, боролися з аптекою єзуїтів,  —  скаржилися на них, викривали в порушеннях ухвал магістрату, але все було марно. І лише 1791 р., після реформи Ордену аптеку передали приватній особі, після чого вона стала муніципальною аптекою “У замку”.

У 1843 р. викладач Вроцлавського університету Адольф Дюфлос створив на її базі Фармацевтичний інститут. До 1945 р. підприємство називалося “Університетська аптека”. Під час облоги Бреслау будівлю було зруйновано.

Прогрес не зупинити

За кожну нову аптеку у Вроцлаві точилася запекла боротьба. У XVIII ст. їхній список поповнився. В 1742 р. з’явилася “Львівська аптека”, в 1763. “Під Крабом”, і ще кілька подібних підприємств, у лікарнях.

У ХІХ ст. вроцлавські аптеки опинилися під владою Пруссії. Для фармацевтів настали важкі часи – зросли податки, з’явилися нові обмеження. Зокрема, полякам заборонили займатися лікарською справою, а назви аптек тепер були суто прусські, з обов’язковим патріотичним підтекстом.

Вроцлавські аптеки під час Другої світової війни

На початку 30-х років у Німеччині до влади прийшли нацисти. Багато що змінилося, у тому числі й галузі фармацевтики.

У 1937 р. було створено Імперську палату фармацевтів і запроваджено нову систему видачі ліцензій управління аптеками. Тепер асоціація німецьких фармацевтів враховувала не лише компетентність фахівця, а й його расову приналежність та політичні погляди. Так, євреям та неблагонадійним громадянам перестали видавати дозволи.

Змінилася система постачання аптек. Це стало особливо помітно з початком війни. Пріоритет отримання медикаментів віддавався військовим, а громадянське населення мало задовільнятися замінниками  — травами, ягодами, корінням. 

При цьому незважаючи на дефіцит ліків, всі аптеки в Німеччині, у тому числі і в Бреслау (Вроцлав), відкривалися щоранку рівно о 8.00.

Зазначимо також, що нестача медикаментів призвела до появи чорного ринку, де продавалися рецепти, наркотичні препарати, протизаплідні засоби тощо.

До січня 1945 р. у Вроцлаві працювало 72 громадські аптеки, однак після початку активної фази бойових дій у місті, ⅔ з них було знищено.

Повоєнні польські аптеки

Цікавий факт – перша аптека у звільненому від нацистів, тепер уже польському Вроцлаві, відкрилася буквально відразу після закінчення війни – 10 травня 1945 р., у будівлі Польського Червоного Хреста. 

А вже до кінця року в місті працювало 12 аптек, хоча нестача медперсоналу та ліків була ще відчутною.

Зазначимо також, що у червні 1946 р. у Вроцлаві проходив урочистий з’їзд фармацевтів Нижньої Сілезії, на якому були присутні представники галузі з усієї Польщі.

До речі, у 60-х у Вроцлаві мали намір створити музей історії медицини та фармацевтики. На жаль, ідею так і не змогли реалізувати. А  от що цьому завадило, це вже тема  іншої статті.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.