Ім’я Яна Микулич-Радецького відоме кожному, хто має якесь відношення до медицини, пише сайт iwroclaw.com. Саме ця талановита людина є одним із творців сучасної хірургії, винахідником першого ендоскопа та активним прихильником використання антисептичних засобів. Крім того, він впровадив низку унікальних оперативних та діагностичних методик, винайшов пилоропластику, опублікував безліч дослідницьких робіт у галузі медицини. У Польщі Микулича-Радецького вважають засновником краківської школи хірургії.
Коротка біографія
Ян народився в травні 1860 року в місті Черновіц Австрійської імперії (сьогодні це Чернівці в Україні). Сучасники описують його як скромну, небагатослівну, тендітну дитину, яка, проте, виявляла величезний інтерес до навчання, читання, пізнання нового. Відома його пристрасть до вивчення мов – Микулич вільно розмовляв німецькою, англійською, польською та російською мовами.
Коли майбутній хірург повідомляє сім’ї про намір вивчати медицину, його батько виступає категорично проти – мріяв про юридичну кар’єру сина. Однак Ян наполіг на своєму, внаслідок чого втратив фінансову допомогу батьків. Попри на це, 1896 року Ян Микулич-Радецький вступив до Віденського університету, напрямок – медицина. Спочатку він заробляє на життя репетиторством, викладаючи охочим уроки гри на фортепіано. Трохи пізніше, завдяки підтримці одного з викладачів, який зумів побачити в студенті великий талант, отримує стипендію Фонду Зільберштейна, і це дозволяє йому повністю поринути в навчання.
1875 року Ян здобув докторський ступінь, після чого протягом кількох років працював помічником лікаря, його керівником був дуже відомий і досвідчений хірург Теодор Більрот. У 1880 році Микулич отримав кваліфікацію приват-доцента хірургії та почав роботу як ординарний професор хірургії в одній з краківських клінік. У 1887 році він отримав запрошення на ту ж посаду в університеті Кенігсберзького, а з 1890 року, аж до своєї смерті в 1905 році, працював в Університеті Бреслау.
Кар’єра та розробки
Працюючи в Кракові, Микулич паралельно займається розробкою інструменту для діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту і, за підтримки Віденського виробника інструментів, конструює перший в історії медицини ендоскоп, який отримав назву гастроскопа Микулича. У 1881 році вперше у світі проводиться процедура, під час якої за допомогою цього інструменту діагностується рак стравоходу. Інноваційний винахід молодого хірурга відкрив для діагностики такі можливості, про які раніше можна було лише мріяти!
1882 року Ян Микулич-Радецький отримує посаду завідувача краківської кафедри хірургії. Під його керівництвом клініка швидко розвивається, незабаром вона стає однією з найліпших в Австрійській імперії.
У Микулича, як і у відомого вроцлавського біолога Людовіка Гіршфельда, було багато амбітних планів та величезне бажання бути максимально корисним людству, тому він без вагань погоджується на пропозицію кенігсберзької клініки очолити її кафедру хірургії. Ця клініка обладнана набагато ліпше, і хірург отримує можливість проводити різноманітні дослідження.
З-поміж іншого він працює над поліпшенням техніки урізання частини шлунка, публікує наукові роботи, описує симптоми захворювання, пізніше названого синдромом Микулича. Робота в Кенігсберзі була дуже плідним періодом у житті нашого героя, але найважливіший етап у його кар’єрі був попереду.
Робота у Вроцлаві
У 1890 році видатний хірург отримує призначення у Вроцлавський хірургічний центр. Будівлю ще не було до кінця добудовано, і Микулич зміг внести свої побажання до проєкту операційної кімнати. Згодом її ще кілька разів перебудовували, поки 1897 року не було відкрито великий операційний блок – найсучасніший та найінноваційніший у Європі того періоду.
Особливу увагу Микулич приділяв застосуванню захисних і антисептичних засобів. У 1889 році лікарі тільки-но почали дезінфікувати інструменти розчином сулеми й носити білі халати, і саме польський хірург першим вирішив обв’язувати ніс і рот марлею, щоб потенційні інфекції не передавалися від лікарів та медичних сестер пацієнтові. Через деякий час медична маска стала обов’язковим атрибутом лікарів у цілому світі.
Всесвітня популярність
Величезною повагою користується Ян Микулич і за кордоном. 1903 року його запрошують до Сполучених Штатів для передачі досвіду. В американських клініках хірург проводить семінари, читає лекції, виконує показові операції.
Репутація хірургічної школи під керівництвом Яна Микулича-Радецького надзвичайно висока, і про це свідчить той факт, що до Вроцлава їдуть навчатися лікарі з Японії, Англії, Сполучених Штатів та інших країн, які потім працюють у найліпших клініках світу. Серед них і Фердинанд Завербрух – один із найвидатніших лікарів в історії німецької медицини.
На жаль, тяжке захворювання завадило подальшим професійним планам талановитого хірурга. Ян Микулич знав, що вмирає, але продовжував працювати практично до останньої миті. Професор помер 1905 року, попрощатися з ним прийшли тисячі вроцлавців.
Сучасники Яна Микулича називали його “королем у королівстві хірургів” – настільки неоціненною була його роль у становленні не лише польської та німецької, а й світової хірургії. При цьому він залишався скромною, сентиментальною та доброю людиною, яка завжди готова була прийти на допомогу ближньому.