Польська стрільчиня та активістка місцевого самоврядування. Є спеціалісткою у стрільбі з пневматичної гвинтівки та кульової гвинтівки з трьох стійок. Отримувала медалі на Олімпійських іграх, двічі ставала на них чемпіонкою. Також тричі займала призові місця на чемпіонатах світу. Виступала з 1989 за WKS “Śląsk” у Вроцлаві. У 1996 здобула перше олімпійське золото у стрільбі з пневматичної гвинтівки, пише iwroclaw.com.
Здобутки
Олімпійська чемпіонка народилась 23 квітня 1969 у Насельську. Початком кар’єри став варшавський стрілецький клуб. Згодом, у 1989 дівчина продовжила тренування у спортивному клубі “Шльонськ” Вроцлав. Мала значні успіхи як юніорка. В 1990 отримала срібло на чемпіонаті світу серед дорослих. На жаль, тоді потрапила в аварію, після якої знаходилась пів року на реабілітації. Тренерами Ренати були: З. Стахира, П. Косматко, А. Кійовський.
У боротьбі за перше олімпійське золото 1996 року в Барселоні обігнала німкеню П. Хорнебер на 1,9 очка. Через три дні, Мауер здобула бронзу у стрільбі з трьох позицій. У 2000 у стрільбі з пневматичної гвинтівки була п’ятнадцятою. Втім, отримала золото у стрільбі з трьох положень. Наступним було змагання в Афінах 2004.
Рената брала участь в різних міжнародних турнірах. Протягом спортивної кар’єри здобула три медалі на чемпіонатах світу та шість на чемпіонатах Європи. У Польщі стрільчиня виборола 65 медалей. Завершила кар’єру у 2014.
Як все починалось
Відправною точкою стало варшавське Стрілецьке товариство. Вже юніоркою, Рената випереджала кращих серед старших гравців. Згодом, 19-річна стрільчиня змушена була змінити колір свого клубу, рівно як і місце проживання. Технології у спортивній стрільбі стрімко розвивались. На той час, сучасні пневматичні гвинтівки коштували дуже дорого. Для високого рівня стрільби потрібен був також якісний спортивний одяг. Варшавський клуб собі таке не міг дозволити.
Так Рената взяла курс на Вроцлав, у місцевий “Śląsk”. Тоді життя спортсменки змінилось кардинально. У 1989 Мауер фінішувала третьою у Цюриху. Але, коли переходила дорогу та задивилась на годинник, прокинулась вже в лікарні.
Так, юна спортсменка була змушена перебувати на реабілітації аж 1,5 року. Зламане стегно ніяк не хотіло гоїтись. Рената не приховувала, що з кожним днем лікування накопичувала в собі сум та песимістичні думки. Спортсменка знайшла відраду в читанні та медитаціях. Вона не раз на інтерв’ю заявляла, що після аварії стала кращою стрільчинею та людиною.
Пройшло кілька місяців після одужання, а на шиї Мауер вже красувалась срібна медаль чемпіонату світу. Починалась також її підготовка до Олімпійських ігор у Барселоні.
Не таємниця, що кожен спортсмен має свою тактику. У стрільбі також. Мауер, в момент пострілу, не керувалась викидом адреналіну. Навпаки, спортсменка діяла спокійно та виконувала кожен рух точно, як хірург. За словами Ренати, багато залежить від темпераменту стрільця. Жінка завжди намагалась триматись максимально спокійно.
Важливою складовою таких змагань є те, що глядачі на трибунах повинні поводитися дуже тихо. У момент пострілу – ніяких спалахів камер чи криків. За словами Ренати, стрілець в цьому виді спорту волів би закритись у власній бульбашці. Кожна невигідна ситуація болить удвічі більше.
У Барселоні було дуже спекотно. Попри зусилля організаторів, обставини не сприяли спортивним змаганням. Брак кондиціонерів, висока вологість та спека особливо дошкуляють, коли на тобі одягнутий спеціальний тісний стрілецький костюм.
На жаль, барселонська місія була провальною для Ренати Мауер. Її навіть в остаточному списку переможців не було. Втім, спортсменка не вішала носа.
20 років по тому
На одному інтерв’ю жінка розповідала, що хоч від часу свого другого олімпійського золота пройшло вже понад 20 років, всі події пам’ятає, наче то було вчора. Втім, стрільчиня зізнається, що ніколи подібні ювілеї не святкувала. Також не має звички брати до рук медалі, чи переглядати старі фото зі змагань. Своїм досвідом воліє ділитись, коли її про це питають, наприклад, молоді спортсмени.
На свою другу “золоту” Олімпіаду дивилась під зовсім іншим кутом. Попри те, що була титулованою стрільчинею, тиску не відчувала. Мало того, мислила жінка також інакше. Перш за все, Рената орієнтувалась на змагання, фізичну та моральну підготовку. Вона зосереджувалась на успішному старті та правильній тактиці стрільби.
Мауер пригадує, що невдалий старт з 15 місцем в перших змаганнях на Олімпіаді таки змусили її напружитись. І хоч подібне буває рідко, стрільчиня піддалась тиску думок. Тоді спортсменка надто багато від себе вимагала. У стрільбі, переважно, чимало фаворитів, а незначні міліметри у влучаннях по мішені бувають вирішальними.
Також Мауер зазначила, що не піддавалась ніякій критиці. Вона зосереджувалась на наступних змаганнях та відновлювала віру у свої сили. На це спортсменка мала 4 дні.
Їй тоді дуже допоміг фізіотерапевт. Рената зізнається, що це важкий виклик для стрільця, коли доводиться боротись з болями спини, рук чи ніг. Тоді організму не вистачає кисню. Масаж лікаря підтвердив думки Мауер про те, якою сильною була напруга в її тілі.
У боротьбі за золото Рената зосереджувалась на техніці стрільби. Дуже важливо, аби кожен постріл був зроблений однаково вдало. Така концентрація дозволила стрільчині потрапляти лише в десятку. В той момент Рената відчула велике піднесення та силу. Навіть високий пульс не завадив спортсменці правильно влучати в мішень.
Останній постріл був вирішальним. Мауер відчувала перевагу над суперниками, які мали по кілька вісімок. Тому стрільчиня навмисно не намагалась влучити в десятку. На постріл виділялось 75 секунд. Якби спортсменка не влучила вдало з першого разу, на другу спробу могло б не вистачити часу. Тож Рената вистрілила “сяк-так” та побачила на приладах, що золото точно буде її.
Тонкощі
Після того, як спортсменка закінчила кар’єру у 2014, Рената почала викладати у Вроцлавському університеті фізичного виховання. Жінка навчає спортивному маркетингу, спортивній педагогіці, поведінці учасників спортивних змагань, організації змагань та спортивних груп. Окрім того, є інструктором на заняттях зі стрільби. Також у 2021 Мауер прагнула захистити докторську дисертацію.
Рената з радістю пригадує свої спортивні перемоги та ділиться тонкощами стрілецького процесу. Багато кому цікаво, як тренуються стрільці? Наприклад, хто не знає тонкощів Формули-1, може стверджувати, що болідом керує комп’ютер. Також люди дуже дивуються, чому водій по змаганнях є таким втомленим?
Рената розповідає, що стрільба – дуже велике розумове навантаження. Змагання досить тривалі. Так, стрільба з пневматичної гвинтівки займає годину та 15 хвилин. Спортивна гвинтівка – дві години 15 хвилин. Кожен постріл вимагає максимальної концентрації, а це не може не виснажувати.
Сама рушниця важить 5,5-6,5 кг. Тіло також відчуває велике навантаження. Потрібно стояти у стрілецькій позиції, тримати зброю і зовсім не рухатись. Окрім того, стрільці повинні знати як знизити пульс, який може зашкалювати. Мауер каже, що важливо в такі моменти правильно та глибоко дихати. Так вдасться заспокоїтись.
Також спорт дав стрільчині цінний досвід у контролі своїх емоцій. Так, у Ренати бували зриви. Втім, вона навчилась не піддаватись емоціям. Чого спортсменка не може позбутись, так це олімпійської лихоманки. І хоч від її останніх змагань в Афінах 2004 пройшло багато часу, вона продовжує хвилюватись перед всіма турнірами, за якими спостерігає. Так було завжди: в Пекіні, Лондоні, Ріо-де-Жанейро. Так було й перед Олімпіадою в Токіо.
Рената зажди емоційно відчуває себе олімпійцем.