Лауреат Нобелівської премії 1994 р. Райнхард Зельтен — перший німецький вчений, який отримав престижну нагороду за дослідження у сфері економіки. Говорячи про його заслуги, Нобелівський комітет зазначив, що Зельтен створив концепцію “досконалої гри”, яку пізніше завершив фундаментальним “аналізом рівноваги”.
Вчений протягом кількох десятиліть вивчав математичну “теорію рівноваги” та можливості її застосування в регулюванні економічних процесів. Конкретно, його дослідження стосувалися галузі інформаційної економіки й, свого часу, відчутно вплинули на дискусії про довіру до економічної політики урядів.
У цій статті, на сайті iwroclaw.com, ми розповімо, як хлопчик із єврейської родини, у Вроцлаві, зумів не тільки вижити в страшні роки Голокосту, але й досяг виняткових успіхів у науці.
Дитинство у Бреслау
Райнхард Зельтен народився у жовтні 1930 р. у Вроцлаві, який тоді належав Німеччині та називався Бреслау.
Батько Райнхарда мав невеликий, але прибутковий бізнес — він збирав добірки популярних журналів, сортував їх за тематичними теками та давав напрокат читачам.
До відома, своє підприємство Зельтен-старший збудував, бувши інвалідом (він втратив зір у ранній молодості) і не маючи освіти.
Втім, як пізніше згадував Райнхард, вже в середині 30-х батьку довелося відмовитися від підприємницької діяльності, оскільки євреям заборонили займатися бізнесом, пов’язаним із пресою. Він помер у 1942 р. від тяжкої хвороби і уникнув страшної долі своїх родичів, які стали жертвами терору, розв’язаного нацистами.
Сім’я Райнхарда була єврейською по лінії батька і протестантською по лінії матері. Хлопчика тримали у стороні від релігії, але з початком гонінь на євреїв все ж таки вирішили його хрестити. Втім, це не дуже допомогло Райнхарду. У 14 років він був змушений покинути школу, і вчитися ремеслу теж не міг, через антисемітські закони у нацистській Германії. Залишалось тільки йти у чорноробочі. На щастя, сім’я вчасно зуміла виїхати з Бреслау, поки ще працювало залізничне сполучення.
Пізніше Зельтен згадував, що всі ці нещастя, пов’язані з гоніннями на євреїв, змусили його більше часу приділяти питанням політики, він перестав слухати пропаганду і став більше довіряти власним судженням. Згодом інтерес до політики, пробудив у ньому інтерес до економіки, що й визначило його вибір на користь цієї науки.
Теорія ігор
Залишивши Бреслау, Зельтени кілька років “мандрували” по Європі. Тільки 1947 р. вони осіли в невеликому містечку Мельзунген, де Райнхард знову пішов до школи, яку закінчив 1951 р. На той час йому виповнився 21 рік.
Саме в середній школі Мельзунгена у нього прокинувся інтерес до точних наук — геометрії та алгебри. І тоді вже було ясно, що чим би хлопець надалі не займався, це буде пов’язане з математикою.
Так і вийшло, хоча йому і знадобилося чимало часу, щоб стати дипломованим магістром у цій галузі.
У 1957 р. Зельтен закінчив Франкфуртський університет за спеціальністю “математика”, а через 4 роки там же здобув докторський ступінь.
Що стосується “теорії ігор”, Райнхард Зельтен познайомився з нею ще в середній школі, прочитавши статтю в популярному журналі “Fortune”. Зацікавившись цією проблемою, він звернувся до фундаментальних праць, а під час навчання в університеті відвідував семінар з математики для економістів.
До відома, теорія ігор — математичний метод вивчення оптимальної стратегії гри як процесу, де учасники виборюють реалізацію власних інтересів.
“Досконалість тремтячої руки”
У 1961 р. після отримання докторського ступеня Зельтена запрошують до США, до Принстонського університету, на конференцію з теорії ігор.
Там вчений знайомиться з автором цієї теорії, американським економістом німецького походження – Оскаром Моргенштерном. Це знайомство зіграло значну роль у науковій діяльності Зельтена. Згодом Моргенштерн всіляко допомагав молодому вченому в реалізації його ідей і неодноразово надавав фінансову підтримку.
У 1962 р. Зельтен у співавторстві з Хайнцем Зауерманном опублікував наукову статтю на тему “теорія адаптації фірми до прагнень”. Тоді ж, за його визнанням, він дійшов висновку, що структуру обмежено раціональної економічної поведінки слід вивчати експериментально.
Так, на початку 60-х почалися досліди Зельтена з олігополістичними моделями ринкових структур, що вилилися в 1975 р. в уточнене поняття досконалості, відоме математикам-економістам, як “досконалість тремтячої руки”.
Довідка: Олігополія — тип ринкової структури недосконалої конкуренції, з обмеженою кількістю фірм.
У 1965 р. на семінарі з теорії ігор Зельтен знайомиться з відомим американським економістом та майбутнім нобелівським лауреатом Джоном Харсані. Це стало початок їхньої тривалої співпраці. До речі, Нобелівську премію в 1994 р. вони здобули одночасно.
Викладацька діяльність
У 1967-68 рр. професор Рейнхард Зельтен викладав у бізнес-школі Каліфорнійського університету в Берклі.
У 1969 р. його запросили до Вільного Берлінського університету, де він працював до 1972 р. професором економіки. За спогадами вченого, йому подобалося жити у Західному Берліні, але студентські заворушення, що охопили тоді всю Західну Європу, фактично зірвали навчальний процес.
Це стало однією з причин переходу Зельтена в заснований за кілька років до цього Білефельдський університет, під час роботи в якому вчений намагався реалізувати ідею створення великого інституту математичної економіки.
На жаль, через відсутність коштів від цих планів довелося відмовитися, на користь малого інституту, до складу якого увійшло лише три професори. Зазначимо, що згодом цей навчальний заклад став користуватися великим міжнародним авторитетом.
Під час роботи у Білефельді Зельтен також продовжував експериментувати, намагаючись застосувати теорію ігор в організації промислового виробництва. Загалом же, за його визнанням, йому знадобилося майже 18 років, щоб створити продуману загальну систему вибору рівноваги в іграх.
У 1984 р. Зельтен перейшов до Боннського університету, де й викладав економіку, до виходу не пенсію. Там же він організував Боннську лабораторію експериментальної економіки, в якій вчені займалися дослідженнями міжнародної торгівлі, розробляли теорію контрактів, вивчали методи прийняття рішень, аукціони та ринки.
Особисте життя та есперанто
У 1959 р. Рейнхард Зельтен одружився з Елізабет Лангрейнер, з якою познайомився на одному із заходів, присвячених популяризації міжнародної мови есперанто. Подружжя прожило разом довге життя. Дітей у них не було, але були спільні духовні цінності та любов до есперанто.
Зельтен брав активну участь у міжнародному русі есперанто і неодноразово висловлювався на підтримку цієї мови. Він вважав, що оскільки есперанто штучна мова, вона нейтральна по суті й здатна розв’язати проблему міжнародного спілкування.
У 2009 р. Райнхард Зельтен навіть балотувався до Європарламенту від партії “EDE” (Європа-Демократія-Есперанто).
Крім того, вчений став одним із засновників Міжнародної академії наук у Сан-Марино, де викладали та спілкувалися на есперанто.
