10 Грудня 2022

Олександра Курзак: всесвітньо відома співачка з унікальним сопрано із Вроцлава

Related

“Ейнштейн” з Бреслау — лауреат Нобелівської премії Макс Борн

Німецький фізик-теоретик Макс Борн — член Лондонського королівського товариства...

Лауреат Нобелівської премії Ервін Шредінгер і його кіт

Нобелівський  лауреат Ервін Шредінгер відомий, як один з засновників...

Райнхард Зельтен та його “досконалість тремтячої руки”

Лауреат Нобелівської премії 1994 р. Райнхард Зельтен — перший...

Share

Геніями не народжуються, ними стають. Тому в будь-якій геніальності лише мала частка таланту від Бога, а решта — важка, людська праця. Цій “формулі” повною мірою відповідає музична кар’єра талановитої польської співачки, ліричного сопрано з Вроцлава, володарки Міжнародної оперної премії та інших престижних нагород — Олександри Курзак, про життя та творчість якої й йтиметься у нашій статті, на сайті iwroclaw.com.

Сім’я, навчання та досягнення

Олександра народилася в 1977 р. в м. Бжег-Дольний, Нижньосілезького воєводства, у творчій сім’ї. Її мати — співачка Іоланта Жмурко, батько —музикант-валторніст Ришард Курзак. Закономірно, що дитина таких батьків з дитинства мала хороший голос, слух і акторські дані. Питання було тільки коли й в якій галузі сценічного мистецтва Олександра проявить себе. Співачка згадує, що вона мріяла стати балериною, потім “закохалася” у скрипку, грала на ній із 7 років у музичній школі у Вроцлаві.

Щодо вокальних здібностей, то вони у дівчинки “знайшлися” майже випадково. Її співочий талант помітив та оцінив відомий польський скрипаль та диригент Стефан Рахонь на одному з музичних фестивалів, де Олександра виступала, наслідуючи свою маму. Кажуть, що Рахонь навіть пропонував батькам юної співачки випустити альбом, але вони відмовилися, не бажаючи “позбавляти дитину дитинства”.

Олександра продовжила вчитися грати на скрипці вже в Музичному ліцеї ім. Кароля Шимановського, а до співу повернулася після закінчення середньої школи. Спочатку вокалом із дочкою займалася мама, потім освітяни у Вроцлавській Музичній академії ім. Кароля Липинського. Закінчила навчання співу Курзак в аспірантурі Вищої школи музики та театру у Гамбурзі.

В 1998 р. у Польщі їй присудили стипендію міністра культури і мистецтва,  в 1999 р. — стипендію фонду “Crescendum Est – Polonia” Олександра Гудзоватого.

Взагалі кінець 90-х, початок 2000-х для Олександри Курзак став показовим у плані оцінки її перших досягнень музичною громадськістю. У 1998 р. співачка отримує головну премію та спеціальні призи на V міжнародному конкурсі вокалістів Станіслава Монюшка у Варшаві, як найкращий дебютант року. У 1999 р. вона лауреат та володар нагороди для молодих виконавців на Міжнародному конкурсі вокалістів у Гельсінкі. Наступного року Курзак отримує премію Моцартеум та приз глядацьких симпатій на Міжнародному конкурсі вокалістів у Барселоні та 3-ю премію на конкурсі вокалістів у Гуанчжоу (Китай). Через 2 роки її успіхи у вокалі відзначили першою премією Еліза Мейєр у Гамбурзі.

У 2009 р. Олександрі Курзак надали ступінь доктора музики, а у 2021 р. вона стала професором

Кар’єра

На театральній сцені Олександра дебютувала в 1999 р. У будівлі Вроцлавського оперного театру, в “Одруженні Фігаро” Моцарта, вона виконала партію Сюзанни.

Цікавий факт: У цій виставі протягом 2 років співачка виступала разом зі своєю мамою, яка грала роль графині.

До речі, у 2009 р. Олександра Курзак повернулася до цієї постановки, після її “перезапуску” та оновлення.

У 2001 р. зірка польської та світової класичного вокалу з’явилася на сцені Польської національної опери в ролі Ханни в постановці Монюшка “Садиба з привидами”.

У тому ж сезоні Курзак включили до програми молодих артистів Гамбурзької опери, в основному складі якої вона виступала у 2003-2004 роках. Серед ролей співачки, що запам’яталися критикам та глядачам, можна виділити — Кейт Пінкертон у “Мадам Баттерфляй”, Джильду в “Ріголетто”, Клеопатру в “Джуліо Цезарі” та інші.

У 2004 р. Музична міжнародна громадськість відзначила вдалий дебют Олександри Курзак на сцені знаменитої Нью-Йоркської Метрополітен опери в ролі Олімпії, у “Казках Гофмана”. А “закріпила” свій успіх співачка у 2005 р. на іншій, не менш знаменитій сцені – у Лондонській Королівській опері вона виконала партію Аспазії у “Мітрідаті ре ді Понто”.

З того часу вона часто “навідується” в Британію. У Королівську оперу Олександра повернулася у 2006 р., потім співала там з 2007 по 2013 рр. За цей час Курзак зіграла Адіну в “Любовному напої”, Сюзанну в “Одруженні Фігаро”, Матільду в “Матільді ді Шебран”, Розіну в “Севільському цирульнику”. 

Як запрошена зірка вона також виступала на сцені Баварської державної опери, у театрах Парми, Тулузи, Зальцбурга та Палермо.

У 2008 р. Олександра Курзак вперше вийшла на сцену Віденської державної опери у “Севільському цирульнику”. Їй аплодували у Ліричній опері Чикаго, у національних операх Фінляндії та Уельсу.

У 2015 р. співачка повернулася до Королівського театру Ковент-Гарден, щоб відродити на його сцені традиції опери-буфф “Il turcko in Italia”. За цей проект Курзак нагородили престижною премією лондонського музичного онлайн-журналу Bachtrack Opera Awards у номінації “Найкраща співачка”.

Починаючи з 2016 р., протягом наступних років, Олександра виконує багато дебютних ролей. У 2016 р. – це Рейчел в “Юдейці” на сцені Баварської державної опери. Недда (“Паяци”), Мімі (“Богема”). У 2017 р. — Мікаела в “Кармен”, Еліс Форд “Фальстаф”, Ліу “Турандот”. У “Казках Гофмана” в Мюнхені вона мала співати одразу кілька партій, але не спрацювалася з режисером і, за словами співачки, “втратила інтерес до спектаклю”

Продуктивним у плані творчості для Курзак став 2019 р. Вона виступила в ролі Недди на кількох сценах, знялася в “Кармен” у Метрополітен музеї, у Нью-Йорку та у новій постановці “Травіати”, присвяченій пам’яті відомого італійського кінорежисера та продюсера Франка Дзеффіреллі.

У 2020 р. Курзак виконала партію Віолетти на двох сценах — нью-йоркської Метрополітен-опери та Королівського оперного театру, після чого оголосила про закінчення кар’єри співачки та бажання присвятити своє життя вихованню доньки.

Особисте життя

Олександра Курзак двічі заміжня. Її перший чоловік — співак Яцек Яскула, з яким вона познайомилася під час навчання у виші. Студентський шлюб не витримав випробування часом і подружжя розлучилося у 2007 р. Відомо, що Курзак мала тривалий роман із директором Великого театру в Варшаві — Вальдемаром Домбровськи, який навіть кинув заради неї дружину. Однак до шлюбу справа не дійшла, за кілька років пара розлучилася. 

У 2012 році Олександра познайомилася з французьким співаком італійського походження — Роберто Аланья. У 2014 р. у них народилася донька, а у 2015 р. Олександра та Роберто одружилися.

Платівки, книги та премії співачки

Олександра Курзак — перша в історії польської музики співачка, яка підписала ексклюзивний контракт зі звукозаписувальною компанією Decca.

У серпні 2011 р. вийшов її перший сольний альбом — “Giola!”, що став через кілька місяців платиновим. Наступними альбомами співачки були “Bel Raggio” (арії Россіні) та “золотий” диск – “Hej, kolęda!”, з різдвяними піснями польською мовою.

У 2015 р. видавництво PWM опублікувало книгу Олександра Ласковського, збірку інтерв’ю співачки, – “Si, Amore. Aleksandra Kurzak”

У 2018 р. Олександра Курзак випустила два спільні диски зі своїм чоловіком, тенором Роберто Аланья.

Досягнення співачки відзначені безліччю вітчизняних нагород та премій. У 2000 р. їй вручили “Премію тисячоліття Президента Вроцлава”, “Вроцлавську музичну премію”. У 2002 р. – “Бронзовий шпиль”, 

У 2010 р. – “Щорічна премія міністра культури та національної спадщини”. Вона лауреат премії Академії телебачення «Віктор» (2013) та премії ТВП «Культура» «Гарантія культури».

.,.,.,.