Нобелівська премія — одна з найпрестижніших міжнародних нагород, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи, або значний внесок у розвиток суспільства. Місто Вроцлав відзначається особливою ‘’нобелівською тенденцією’’, адже саме тут провели значну частину свого життя 10 лауреатів Нобелівської премії, про яких ми розповімо у цій статті, на сайті iwroclaw.com.
Теодор Моммзен
Теодор Моммзен (1817-1903 рр.) — юрист, який спеціалізувався на римському праві, відомий письменник та поет XIX століття. У Вроцлаві він був професором юридичного факультету в місцевому університеті, а також викладав філософію. За свою книгу — ‘’Історія Риму’’ отримав Нобелівську премію. Моммзен підтримував антипольську політику влади Німеччини, та був послідовник прихильником германізації поляків.
Пауль Ерліх
Пауль Ерліх (1854-1915 рр.) — біолог та хімік, творець ліків проти сифілісу та теорії імунітету. Народився в м. Штрехелін. Закінчив гімназію св. Марії-Магдалини (в наш час на місці цієї церкви знаходиться універмаг) та факультет медицини в університеті Вроцлава. Отримав у 1908 році Нобелівську премію за досягнення в області імунології, яку розділив з російським вченим Іллею Мєчніковим. Ерліх також заклав основи хімієтерапії.
Едуард Бюхнер
Едуард Бюхнер (1860-1917 рр.) Вчений–хімік, головним досягненням якого стало відкриття піразолу, який використовувався у виробництві ліків, барвників і пестицидів. Завдяки дослідженням Брюхнера були виділені ферменти — інвертаза, лактаза тощо. Він також пояснив механізм спиртового бродіння.
З Вроцлавом його пов’язує викладання в місцевому університеті. Отримав Нобелівську премію за відкриття процесів бродіння без участі живих клітин. Загинув під час Першої світової війни, на посаді лікаря польового госпіталю.
Філіп Ленар
Фізик Філіп Ленар (1862-1947 рр.) започаткував дослідження проникнення електронів крізь речовину. Ленар працював викладачем у Вроцлаві. Отримав Нобелівську премію за досягнення в фізиці — дослідження в області катодного випромінювання. По своїм політичним поглядом був фашистом, антисемітом та підтримував Гітлера. Ленар ввів поняття — ‘’арійська фізика”, критикував Ейнштейна та не брав до уваги досягнення Марії Кюрі-Склодовської.
Гергарт Гауптман
Гергарт Гауптман (1862-1946 рр.) Драматург, поет, прозаїк, автор відомих літературних творів — драматичної поеми «Ткачі», романів «Вознесіння Ганнеле», «Боброве хутро” тощо.
Навчався у школі Вроцлава та місцевому технікумі. Школу Гауптман кинув в 15 років, оскільки не мав схильності до навчання.
Після приходу до влади нацистів Гауптман заявив про свій “нейтралітет” та залишився в Германії. А після англо-американського бомбардування Дрездена, у нього почалася глибока депресія, з якої письменник так і не вийшов, і згодом помер від запалення легень.
Фріц Габер
Фріц Габер (1868-1934 рр) — німецький хімік, який створив азотні добрива — задушливі гази іприт і фосген, та розробив метод отримання газу Циклон Б, для боротьби з комахами-паразитами. Пізніше нацисти використовували Циклон Б для масових страт людей в концтаборах.
Народився Габер у Вроцлаві, там же навчався у місцевому університеті. Нобелівську премію він отримав у 1918 р., за розробку синтезу аміаку, який дозволив створити штучні добрива.
Фріц Габер співчував нацистам, але був змушений емігрувати з Германії, оскільки мав єврейське походження. Помер і похований у Швейцарії.
Макс Борн
Макс Борн (1882-1970 рр.) — німецький математик, фізик, засновник квантової фізики. Борн відомий не тільки своїми відкриттями, але й принциповою позицією стосовно атомної зброї, яку він категорично відмовився розробляти. Борн народився і вчився у Вроцлаві, де закінчив гімназію ім. Короля Вільгельма, а потім місцевий університет.
Нобелівську премію вчений отримав за формулювання інтерпретації квадрата хвильової функції в рівнянні Шредінгера. На пам’ять про досягнення Борна, його іменем названа одна з площ у Вроцлаві.
Фрідріх Бергіус
Фрідріх Бергіус (1884-1949) — вчений-хімік, який розробив методи гідролізу целюлози, що згодом отримав назву — метод “добування їжі з дерева”, та винайшов фенол, який використовують у виробництві ліків. Бергіус народився у Вроцлаві, де провів дитинство, юність, і вчився у місцевому коледжі та університеті. Нобелівську нагороду вчений отримав за дослідження хімічних методів високого тиску та створення синтетичного бензину. В університеті Вроцлава, на хімічному факультеті, є пам’ятна дошка в честь Бергіуса
Отто Штерн
Отто Штерн (1888-1969 рр.) фізик та хімік. Коли Отто було 4 роки, сім’я Штернів переїхала до Вроцлава. Тут він закінчив школу святого Яна, вчився в університеті, згодом здобув докторський ступінь та почав викладацьку діяльність. Нобелівську премію Штерн отримав за досягнення в фізиці, за внесок у розвиток методу молекулярного пучка і відкриття магнітного моменту протона.
Райнхард Зельтен
Райнхард Зельтен (1930 р.) експерт з математики та економіки, засновник експериментальної економіки. Вроцлав його рідне місто. У 66 років вчений став почесним професором Вроцлавського економічного університету. Нобелівську премію Зельтен отримав за досягнення у сфері економіки — розробку “теорії ігор” — дослідження стану рівноваги у некомандних іграх та використання його результатів в економічному аналізі, організації промисловості та прогнозування ринками можливої поведінки банків.
Зельтен відомий також, як великий шанувальник та популяризатор есперанто (штучна мова, яку створив варшавський лінгвіст і окуліст Лазар Маркович Заменгоф у 1887 році).
Маловідомі Нобелівські лауреати з Вроцлава
Це також лауреати Нобелівської премії з Вроцлава, але з різних причин їх імена менш відомі широкому загалу. Виправляємо цю помилку.
Ервін Шредінгер
Ервін Шредінгер (1887-1961 рр.) — австрійський фізик, який читав лекції у Вроцлаві в 1921 р. Вважається одним із засновників квантової механіки. Шредінгер отримав Нобелівську премію з фізики в 1933 році за роботу над математичним формулюванням хвильової механіки, а став широко відомим через експеримент, який отримав назву — ‘’Кіт Шредінгера’’.
Суть експерименту в тому, що гіпотетичного кота помістили в коробку, де він із ймовірністю п’ятдесят на п’ятдесят відсотків був або живим, або мертвим. Згідно з принципами квантової механіки, будь-яка частинка одночасно може бути в декількох станах. Так і “кіт Шредінгера” в коробці може бути й живий і мертвий одночасно, поки хтось не відчинить коробку і не визначить його стан.
Карл фон Фріш
Карл фон Фріш (1886-1982 рр.) — земляк Шредінгера, біолог та зоолог. Отримав премію з фізіології та медицини в 1973, за пояснення способу спілкування бджіл між собою. У Вроцлаві працював зоологом.
Ганс Георг Демельт
Ганс Георг Демельт (1922 р.) — американець німецького походження. Отримав Нобелівську премію в 1989 р. за досягнення в фізиці — створення іонних пасток.
Ганс Демельт воював в Радянському Союзі під час Другої світової війни та брав участь у Сталінградській битві. Після війни він жив у Вроцлаві, де вивчав фізику.
