“Стефан Кучинський – лікар-патріот, вірний своєму місту невпинно з 1914 року”.
Такі слова записані на пам’ятній табличці, встановленій на Домі лікаря за адресою вул. Казімєжа Великого, 45, у Вроцлаві. Ці слова найкраще описують життєвий шлях Кучинського, який все своє життя безкорисливо присвячував діяльності польської громади Вроцлава. Подробиці його біографії та саможертовної діяльності розповідаємо далі, на сайті iwroclaw.com.
Ранні роки та освіта
Стефан Людвік Кучинський народився 25 серпня 1894 року в Смолицях у родині Роха та Гелени Кучинських. Мав декількох братів і сестер, зокрема Станіслава Ігнація та Мечислава Северина. Перший з них був зведеним братом.
Стефан закінчив початкову школу в Смолицях, а середню освіту отримав у Равичі. У 1914 році розпочав медичні студії у Вроцлаві (той час Бреслау). Відомо також, що наш герой отримав право на стипендію Товариства наукової допомоги в Познані. Навчання було перерване початком Першої світової війни, коли його призвали до лав армії. Після війни, у 1918 році, Кучинський узяв участь у Великопольському повстанні, де служив у санітарному загоні поблизу Равича. За словами професора Гервази Свідерського, під час боїв Кучинський проявив несамовиту відданість, зокрема захищаючи залізничну станцію в рідних Смолицях.
Активна участь у національно-визвольних рухах
У 1919 році Кучинський служив у Головній військовій лікарні Польської армії в Познані. Проте він швидко повернувся до Вроцлава, щоб завершити своє медичне навчання. Кінець Першої світової війни та боротьба за польські кордони стали рушійною силою змін у Вроцлаві й Нижній Сілезії. Стефан активно долучився до роботи Польської народної ради, яка представляла місцеву польську громаду. Разом з іншими діячами вони ставили за мету підтримувати національну й політичну свідомість, а також сприяти працівникам плебіскиту у Верхній Сілезії.
Стефан Кучинський також працював у польській школі на прохання студентки медичного факультету Галини Шуман. Він розпочав роботу в “школці” (тобто в початковій школі), розташованій спершу за адресою вул. Генріха Побожного, 8, але згодом вона перейшла до будівлі на вул. Новій. Після пошкодження приміщення Кучинський займався його ремонтом, організував опалення та власноруч створив шкільні лавки. Він також впорядкував бібліотеку й розробив навчальні матеріали для історії та географії.
Крім цього, наш герой працював у Народній бібліотеці та Польському плебісцитовому бюро. Завдяки підтримці Карла Марцинковського, вроцлавський лікар продовжив навчання й став стипендіатом цього відомого діяча, який створив Товариство наукової допомоги та Філомське товариство “Полонія”.
Діяльність під час Другої світової війни та арешт
У 1924 році Кучинський завершив медичні студії та розпочав працювати лікарем. Під час Другої світової війни він безкорисливо допомагав польським примусовим працівникам, які прибували до Вроцлава. Стефан видавав медичні довідки, що дозволяли переводити їх до легших робіт. Під час кампанії у вересні 1939 року допомагав пораненим солдатам 25 піхотної дивізії в Госпіталі Всіх Святих у Вроцлаві.
За словами Феліції Подлак-Дамчик, перебуваючи у Вроцлаві в 1941 році, доктор Кучинський дуже переймався збереженням польської ідентичності міста та діяльністю польської громади. Можливо (її особиста думка!), навіть більше, ніж здоров’ям людей.
У 1942 році, 18 червня, Кучинський був заарештований за звинуваченням у підготовці “змови проти держави”. Його звинуватили в співпраці з польською конспіративною організацією Olimp, яка займалася інтеграцією поляків, самодопомогою, саботажем і розповсюдженням новин про ситуацію на фронті. Організація була частиною катовицького інспекторату Союзу збройної боротьби (SZP-ZWZ), а “Олімпом” називали місце її зустрічей. Кучинський, який працював лікарем у німецькій страховій компанії, дійсно зіграв важливу роль у діяльності групи, але зрештою уникнув покарання.
Близько року потому, у 1943-му, відбувся судовий розгляд, під час якого частина звинувачень була скасована, і Кучинського виправдали. Після цього Стефан повернувся до своєї медичної роботи й зміг зробити дуже багато для збереження життя земляків. Наприклад, під час війни Кучинський допомагав одній групі в Кобилині, яка доглядала за хворими поляками.
Захист цивільного населення під час облоги Вроцлава
25 серпня 1944 року, з початком наступу Червоної армії, Вроцлав був оголошений фортецею. У січні 1945 року місто готувалося до оборони. Кучинський був призначений до двох медичних закладів: кабінет для пацієнтів із внутрішніми захворюваннями при вул. Влодковіца 20/22 та пункту опікунсько-хірургічного лікування в бомбосховищі при вул. Познанській. Коли Червона армія підійшла ближче, було організовано евакуацію цивільного населення. Завдяки втручанню Кучинського його родина не була евакуйована, що дозволило їй уникнути небезпечних умов виживання на морозі.
Під час боїв за Вроцлав у 1945-му Кучинський надавав допомогу польським жителям міста. На вул. Горельській був розміщений один із численних таборів, де кілька тисяч поляків перебували під постійним обстрілом. Стефан переконав німецьких командирів евакуювати ув’язнених табора, навівши аргумент про надмірне використання медичних препаратів. Це дало можливість перемістити ув’язнених у більш безпечне місце, що було критично важливим у зв’язку з обмеженим медичним забезпеченням міста.
Стефан Кучинський пережив жахливі бої за Festung Breslau. 7 травня 1945 року – день, коли в місті зупинилися постріли, – він схарактеризував появою нових обов’язків. Це були боротьба з епідеміями тифу та діареї та пожежами, а також відновлення польського Вроцлава.
Післявоєнна діяльність та визнання
Після завершення війни Кучинський активно долучився до відновлення системи охорони здоров’я у Вроцлаві, ставши одним із тих, хто допоміг “підняти місто з руїн”. У 1957 році він був обраний президентом Товариства лікарів Нижньої Сілезії, у діяльності якого зіграв видатну роль. Працював до кінця свого життя в районній медичній поліклініці. Стефан Кучинський помер у 1969 році, залишивши по собі значну спадщину як лікар та громадський діяч. Деякі факти про визнання цього чоловіка:
- Професор Свідерський зазначив, що Кучинський повністю повернув борг Карлу Марцинковському за отриману стипендію на медичні студії.
- На будинку у Вроцлаві, де Кучинський жив, встановлена меморіальна таблиця, профінансована професором Гервазеєм Свідерським у 1980 році.
- Ім’ям Стефана Кучинського названа нагорода, яку присуджує Асоціація лікарів Нижньої Сілезії.
- Стефан був нагороджений, зокрема, Кавалерським Хрестом Ордену Відродження Польщі та Великопольським Хрестом Повстанця.
Життя і діяльність Стефана Кучинського є прикладом високої відданості професії та патріотизму. Внесок лікаря в медичну сферу, допомога польській громаді під час війни та післявоєнна робота з відновлення міста зробили його видатною особистістю в історії Вроцлава. Згадка про нього зберігається не лише на пам’ятних табличках, але й у спогадах тих, кому він допомагав, і їхніх нащадків, а також у впливі, який Стефан здійснив на розвиток місцевої медицини та громадського життя.