У Вроцлаві збереглися унікальні архівні історичні лікарські документи, деякі з них нараховують до 120 років, а інші – набагато більше. Ці документи є неоціненним джерелом для дослідників історії медицини й вчених, пов’язаних із генеалогією. Далі в статті на iwroclaw.com ми розповімо про те, чим вони цікаві. Зокрема, як ми побачимо, там часто йдеться про трагічні долі жінок, які стали жертвами жорстоких злочинів.
Архіви жіночої клініки
Один із найбільш зворушливих документів зберігається у Вроцлавській жіночій клініці. Йдеться про медичну карту 37-річної вдови, на ім’я Х., яка потрапила до лікарні в березні 1946 року. Жінка була вагітною після зґвалтування, що сталося за кілька місяців до цього. Прокурор видав довідку, що вагітність є наслідком злочину, і її переривання не суперечить закону. Цей документ свідчить про важкі моральні й фізичні травми, які довелося пережити багатьом жінкам у той період.
У лікарняних документах 1940-х років часто фігурують історії жінок, які стали жертвами насильства. Багато з них мали німецькі прізвища, але також зустрічаються імена польок, які прибули до Вроцлава з інших регіонів, наприклад із Кракова. Ці документи стали цінним джерелом для вивчення взаємодії спільнот старих і нових мешканців міста у повоєнний період.
Дослідження Алана Вайса
Алан Вайс, співавтор ініціативи “Бреслау дивиться з-під землі”, також зробив значний внесок у дослідження лікарняних архівів. Використовуючи різні джерела, зокрема церковні книги, адресні й податкові реєстри, він реконструював біографії багатьох мешканців Бреслау (теперішній Вроцлав). В одній із таких біографій Вайс відтворив долю жінки Г., яка жила зі своєю родиною в Стабловіце. Її чоловік загинув на Східному фронті під час Другої світової війни, залишивши її саму з дітьми. Такі жінки часто ставали жертвами насилля після війни, що й відображено в лікарняних записах.
Збережені документи клініки
Архіви клініки зберігають ретельно переплетені томи з інформацією про пацієнток: їхні імена, місця народження, адреси, діагнози, історії хвороб і лікування. Серед записів є відомості про жінок із різних міст Нижньої Сілезії, зокрема Жагані, Глогова й Ниси. Записи містять також інформацію про стан здоров’я та соціальні умови життя цих жінок.
У клініці не лише приймали пологи, але й робили операції, приміром видалення апендикса чи лікування жіночих захворювань. Багато з пацієнток страждали на рак, що робило ці архіви ще більш цінними для медичних досліджень.
Повоєнні лікарські записи і зміна влади
Документи 1940-х років також відображають перехідний період після війни. Наприклад, у радіотерапевтичній лабораторії ще в лютому 1945 року вели записи німецькою мовою, а після війни їх продовжували польською. Зустрічаються документи, де польські назви міст та імена переплітаються з німецькими, що показує багатонаціональну природу населення Вроцлава в той період.
Єврейські пацієнти в лікарнях Вроцлава
Документи свідчать, що в клініці лікувалися також люди єврейського походження, багато з них пережили Голокост. У Нижній Сілезії після Другої світової війни проживали кілька десятків тисяч євреїв, а лікарські записи часто містять відомості про їхню релігійну приналежність. Отже, медичні документи стають цікавими також для дослідників Голокосту.
Ośrodek Pamięci i Dokumentacji Historycznej і його лікарські архіви
Лікарські архіви – це унікальні джерела інформації, які відкривають перед дослідниками численні сторінки медичної історії минулого. Зокрема, у Вроцлаві й у підконтрольній йому Нижній Сілезії такі документи є надзвичайно цінними для вивчення як історії медицини, так і соціальних аспектів, що впливали на життя місцевих жителів. У цьому напрямку активно працює Ośrodek Pamięci i Dokumentacji Historycznej, що займається збиранням і обробкою матеріалів, пов’язаних із діяльністю медичних установ та лікарів.
Зібрані архіви містять не тільки медичні записи, але й історії, що відображають складні людські долі. Ці документи можуть розповісти про трагічні випадки, медичні помилки, епідемії, що лютували в регіоні, або навіть про успіхи в боротьбі з важкими захворюваннями. Деякі з них висвітлюють трагічні події, пов’язані з нестачею медичної допомоги в критичні періоди історії, наприклад під час воєн чи великих епідемій.
Зокрема, архіви Вроцлавської гінекологічної клініки зберігають цінну інформацію про хвороби, операції та інші медичні процедури, які проводилися з жінками понад сто років тому. Завдяки таким записам дослідники можуть відтворити картину медичної практики та методів лікування на початку 20 століття. Оśrodek архівує документи лікарів і стоматологів, а також робить їх доступними для істориків та ентузіастів, які досліджують різні аспекти життя мешканців регіону.
Особливо важливими є колекції, наприклад зібрана професором Людвіком Гіршфельдом. Вона містить артефакти та документи, що відображають медичну історію Вроцлава. Ці матеріали включають медичні записи й результати наукових досліджень, що можуть пролити світло на трагічні долі пацієнтів, які страждали від епідемій або невиліковних хвороб.
Середньовічні шпиталі
Деяка цікава інформація міститься також у документах, які стосуються середньовічних шпиталів у Вроцлаві. Вони часто служили місцем притулку для бідних, хворих, слабких і старих, які перебували на межі виживання. Ці люди часто потрапляли до таких закладів через злидні або тяжкі хвороби, що саме по собі дуже трагічне.
Ці установи також відігравали роль не лише лікарень, але й місць, де люди, не здатні більше працювати через вік або хвороби, могли провести свої останні роки, іноді відрізані від суспільства. На це можна подивитись і в історичному контексті. Скажімо, навала татар у 1241 році, яка зачепила й Вроцлав, імовірно, також сприяла створенню деяких благодійних закладів, що мали справу з пораненими чи переселенцями.
Шпиталі могли бути місцем численних особистих трагедій через те, що рівень медицини в той час був досить низьким. Тоді багатьом людям не могли надати ефективну допомогу, тому вони були приречені на смерть, часто дуже болісну.
Після перенесення основної частини Вроцлава на лівий берег річки Одри, на території так званого “князівського паса” (тобто земельної смуги), у 13 столітті було засновано кілька важливих монастирів і шпиталів. Одним із них був шпиталь св. Ельжбети, дарований ордену Хрестоносців з Червоною Зіркою. Дата його заснування точно не визначена, але вважається, що це сталося між 1230 і 1253 роками.
Засновниками шпиталя стали княгиня Анна та її сини. Заклад мав не лише медичне призначення, але й виконував функцію притулку для бідних, слабких та старих людей. Його діяльність мала також релігійний аспект — люди жертвували на його утримання, щоб забезпечити собі опіку в старості та спасіння душі.
На завершення
Архіви, що збереглися, надають цінні відомості не лише про стан медицини у Вроцлаві, але й про долі жінок, які пережили трагічні події. Ці документи є частиною історії міста й потребують подальшого збереження та дослідження. Вони відображають соціальну й медичну реальність минулих епох.