У 1974 році збірна Польщі вперше взяла участь у Чемпіонаті світу з футболу, пише сайт iwroclaw.com. Команда-дебютант не лише добре виступила, а й здобула бронзові нагороди на мундіалі. Тоді футбольний світ дізнався про таких польських майстрів шкіряного м’яча, як Анджей Шармах, Гжегож Лято та Казімеж Дейна.
Після цього поляки до 1986 року не могли пробитися через кваліфікаційний етап на міжнародні турніри. Але талановитих футболістів все одно у збірної Польщі вистачало. Одним із них був улюбленець вроцлавських уболівальників Януш Сибіс, який грав на позиції нападника. Цей гравець ніколи не показував на полі те, що відбувалося в його житті поза ним. Гравець, якого уболівальники Вроцлава вважали символом команди та приходили заради того, аби побачити “Шоу Януша Сибіса”.
Футболом не цікавився
Януш Сибіс народився 10 жовтня 1952 року в місті Ченстохова. Коли Янушу було 8 років, його батьки вирішили переїхати до Вроцлава. Там майбутній футболіст почав навчатися у школі №36, де особлива увага приділялася фізичному вихованню.
Сибіс дуже любив баскетбол та волейбол. Проте його зріст був занадто низьким для цих видів спорту, і особливих успіхів він у командах не мав. Він вирішив спробувати свої сили у гандболі. Відвідуючи секцію ручного м’яча, Януш познайомився з футболом. Малий Януш попросив батьків записати його до місцевої команди. Так він розпочав виступи за дитячі команди “Шльонська”.
Дебют у 17 років
У дитячих вікових групах Януш Сибіс пробував грати на різних позиціях, але найкраще в нього виходило забивати голи. Вже на юніорському рівні Януш із командою виграв кілька турнірів. Молодий форвард відзначався унікальним гольовим відчуттям. У юнацьких командах “Шльонська” він став рекордсменом за кількістю голів.
28 вересня 1969 року головний тренер “Шльонська” заявив 17-річного Януша Сибіса до основного складу команди у матчі проти “Хутніка” з Кракова. Це був матч Другої ліги Польщі. Тоді Сибіс вийшов на поле, але результативними діями не відзначився. Це не завадило Сибісу регулярно виходити на поле за основну команду на професійному рівні. 29 травня 1970 року для молодого нападника настав історичний момент. У матчі з “Аркою” з міста Гдиня Сибіс відкрив лік власним голам у чемпіонатах Польщі. “Шльонськ” тоді виграв із рахунком 2:0.
Неймовірний успіх і єврокубки
У 1972 році Януш Сибіс вже був основним гравцем “Шльонська”. Команда продовжувала виступати у Другій лізі Польщі. Вже з перших матчів Сибіс почав демонструвати свою бомбардирську майстерність. Треба відзначити, що Януш у цьому сезоні зробив дуже багато для того, аби команда вийшла до Першої ліги. Підсумок сезону був приголомшливим і для особистої статистики Сибіса, адже він став найкращим бомбардиром Другої ліги з результатом чотирнадцять голів.
Вроцлавська команда спочатку прагнула закріпитися в елітному дивізіоні. Сибіс у кожному матчі віддавав себе повністю, забиваючи у ворота суперників гол за голом. За результатами сезону у Першій лізі команда з Вроцлава не лише залишилася у чемпіонаті, а й здобула право виступати у Кубку УЄФА.
Це окрема історія у біографії Сибіса. У дебютному єврокубковому матчі “Шльонськ” поступився на виїзді шведському “Гетеборгу” з рахунком 1:2. Це означало, що у Вроцлаві команді треба було вигравати з різницею у два м’ячі. І тут керівництво клубу, тренери, вболівальники зрозуміли, хто такий Януш Сибіс. На домашній грі з “Гетеборгом” був аншлаг. Вболівальники прийшли на великий футбол, а побачили бенефіс Януша Сибіса. Польський нападник забив у ворота шведів три голи. Підсумковий результат — 4:2, і “Шльонськ” крокує далі.
У наступному раунді Кубка УЄФА “Шльонськ” за підсумками двох матчів обіграв бельгійський “Антверпен”. Януш Сибіс за дві гри забив один гол, який був дуже важливим для його команди. Зупинив польську команду англійський “Ліверпуль”. Через рік команда знову пробилася до єврокубків. Тепер “Шльонськ” грав у Кубку володарів кубків. Сибіс забив у тому єврокубковому турнірі двічі, а його команда дійшла до чвертьфіналу.
Перше чемпіонство
У ці роки Сибіс був дуже активним на футбольному полі. Це помітив головний тренер збірної Польщі Казімеж Гурський. У 1974 році Януш Сибіс став кандидатом на поїздку на Чемпіонат світу в Німеччині. Але в останній момент Казімеж передумав, і на історичному для Польщі мундіалі молодий талант не зіграв.
Дебютував за збірну лише у 1976 році в матчі проти Кіпру. Викликав Сибіса вже новий тренер Яцек Гмох. На клубному рівні також у кар’єрі Януша все було добре. У 1977 році разом із “Шльонськом” Сибіс став чемпіоном Польщі. Чемпіонство знову дало змогу вроцлавцям грати у єврокубках. “Шльонськ” дійшов до 1/8 фіналу. Януш Сибіс знову за підсумками сезону став найкращим гравцем команди.
З 1978 року Сибіс стає постійним членом збірної Польщі, але в основному виходив грати лише на заміну. Свій перший гол за збірну забив лише у 1980 році у ворота збірної Італії. Всього за національну команду зіграв 18 матчів (лише 2 матчі у стартовому складі) і забив 2 голи. Після того, як Польща змінила головного тренера, Сибіса почали ігнорувати. Як потім стало відомо, головний тренер Антоні Пєхнічек не викликав Сибіса у збірну через низький зріст.
У 1983 році він зіграв свій останній матч у складі “Шльонська”. У тому ж матчі забив і свій останній гол у Вроцлаві. У “Шльонську” гравець провів 21 рік (враховуючи і юнацькі команди). На професійному рівні провів за команду 591 матч і забив 172 голи.
Підкорювач Америки
Януш Сибіс намагався перейти до одного з німецьких клубів. Після того, як отримав кілька відмов, вирішив спробувати свої сили у Сполучених Штатах Америки. Цю країну обирало багато футболістів-ветеранів через хороші суми гонорарів.
У 1983 році Януш Сибіс підписав контракт з командою Spirit Pittsburgh. Особливість цієї команди полягала в тому, що вона грала в Американській футзальній лізі.
У Піттсбурзі Сибіса дуже полюбили. Він був дуже спритним, а за рахунок маленького зросту суперники не завжди встигали за ним, що дозволяло йому забивати багато голів.
У підсумку в Піттсбурзі Сибіс провів 5 сезонів. Далі продовжив кар’єру у Далласі. На той час Сибіс вважався вже ветераном. Але в Американській лізі футбол лише починав розвиватися, тому майстерності Сибіса вистачало, аби грати на належному рівні.
У 1988 році Януш Сибіс вирішує завершити футбольну кар’єру. Як гравець він відіграв останню гру за Даллас.
Після завершення ігрової кар’єри він повернувся до Вроцлава. У рідному місті почав працювати тренером молодіжних команд “Шльонська”. Згодом став тренером-консультантом своєї рідної команди.
Професійні команди він вирішив не тренувати. У 2011 році вийшла автобіографічна книжка Януша Сибіса, де він розповів про своє футбольне життя, проблеми та справи за межами футбольного поля.
Трохи про книгу
Лише після виходу автобіографії “Ідол” вболівальники дізналися, що Януш Сибіс був граючим тренером аматорських колективів “Сленжа” Соботка, “Погонь” Мальчице, “Ожел” Зомбковіце Шльонське.
Вболівальники футболіста постійно бачили його лише на полі. Всі чекали шоу імені Януша Сибіса. Але мало хто знав, що легендарний футболіст опинився на межі життя та смерті. Це було зумовлено фінансовими труднощами. Ще будучи гравцем, Сибіс розлучився з дружиною та втратив дім і всі гроші. Тут Сибісу допомогли вболівальники, для яких він і став тим ідолом. Це допомогло гравцю вистояти перед усіма випробовуваннями та завершити свою кар’єру на гарному рівні.